Моя маленька дочка боя лася темряви. Тож поrано спала. Спочатку я використовувала нічну лампу. Вона трохи рятувала ситуацію. Але через світло почав поrано спати старший син.

Треба було щось міняти. Спробувати інші методи. Вирішила читати дитині казки. Вони мене колись здорово рятували, коли син був таким маленьким. Казочки про фею був пройдений варіант.

Дитина вважала, що феї літають вдень, а ввечері теж стомлені лягають відпочити. Вона бачила такий мультик. Переконати дитину в іншому було неможливо.

Вирішила придумати щось цікавіше. І ось я розповідаю: «Під ліжечком кожної дитини, як тільки вона туди вляжеться, знаходиться хлопчик. Він уважно оберігає сон сплячого. А також стежить за тим, щоб ніхто сторонній не з’явився в кімнаті.

Цей хлопчик дуже любить дітей. Особливо маленьких і ввічливих. Так, він стереже дитину до самого світанку.Коли прокидається сонечко, хлопчик зникає, адже він всю ніч працював і йому теж треба відпочити, щоб увечері знову приступити до роботи…» Зауважила, що дочка міцно спить…

Я не встигла розповісти казочку до кінця. Не пояснила дитині, що цей хлопчик – янгол-охоронець, якого має кожна людина. Він завжди оберігає всіх, хто вміє його почути.

Наша дочка спокійно спала всю ніч. Моя казочка, мабуть, подіяла. Вранці на кухні кожен займається своєю справою. Чоловік сидить за компом, син малює лева, а я точу йому олівці.

Раптом дочка голосно повідомляє: — Тату, а в мене під ліжком усю ніч чужий дядько просидів. Чоловік застиг з відкритим ротом і поглянув на мене . Я не втрималася і голосно засміялася. Потім усе пояснила чоловікові. Сміялися разом. Увечері, звичайно, я мала продовжити казку про хорошого юнака.

Розкрити дитині всі таємниці, хто такий янгол. Поступово довести цю казку до логічного завершення. Але так, щоб дитина мала в образі янгола підтримку у складних моментах життя.

Відчувала силу, і що хтось піклується про неї. Сьогодні в ліжечко вклалися з великим бажанням – доньці дуже хотілося дослухати казочку. Я була рада, що зуміла знайти спосіб заспокоїти дитину. І не тільки! Адже казочка мала і повчальний характер. Так ми навчилися спати самостійно в ліжечку без пробудок уночі.

КІНЕЦЬ.