Щодня вдома скандали, вони кажуть: коли ти вже з’їдеш від нас, я мовчу, я дуже тиха людина і мені нема куди з’їжджати, моєї зарплати навіть на кімнату не вистачить у нашому місті, квартиру батьки переписали на сестру, бо вона додала грошей на цю квартиру, у сестри є чоловік та дитина, вони мають окрему квартиру плюс ще дві квартири, які вони здають

Мені 23 роки. Після 18 років мої батьки гнали мене заміж, кажучи, що ось роки йдуть, тож швидше виходь. Зустріла я хлопця, ми побралися, коли мені було 22 роки, а йому 25 років. Я переїхала до нього. Жили окремо рік. Все було добре, але потім він сказав, що усвідомив, що не готовий до сімейного життя, а тут дружина… А він хоче жити, не несучи відповідальності, і йому хочеться жити одному.

Він пішов з роботи, сказавши, що накопичених грошей йому вистачить пожити для себе, мене любить, але не хоче сім’ю і дітей. Я спокійно зібрала речі та пішла до батьків жити. І тут почалися скандали. Батьки кажуть, що я дурна, ображають, що треба, мовляв, дивитись, за кого заміж ідеш. До речі, коли я одружувалася, батьки раділи і казали, що це добре.

Щодня вдома скандали, вони кажуть: коли ти вже з’їдеш від нас? Я мовчу, я дуже тиха людина і мені нема куди з’їжджати. Моєї зарплати навіть на кімнату не вистачить у нашому місті. Квартиру батьки переписали на сестру, бо вона додала грошей на цю квартиру. У сестри є чоловік та дитина. Вони мають окрему квартиру плюс ще дві квартири, які вони здають.


Вони дуже добре живуть. І плюс батьківська квартира також її. Вона щодня дзвонить батькам і каже, що їй не подобається, що я живу в цій квартирі і нехай з’їду. Тому що вона у свої 23 роки заробляла хороші гроші, а я живу в сім’ї, заробляю копійки і живу в квартирі, яка взагалі на неї записана. Син у неї маленький, але ця квартира має дістатися йому у 18 років. Але я не претендую, я ж тимчасово живу.

Після розлучення у мене депресія, адже я любила, а підтримати мене ніхто не хоче. Усі тільки тиснуть на мене. Вдома я все прибираю, готую, гроші батькам віддаю на продукти, але мене все одно женуть звідси. Хоча тут я прописана, але сестра власник. Вона любить мене і каже, що бажає мені щастя, тому виганяє, щоб я більше заробляла. Але куди мені з’їжджати зараз?

Батьки відверто кажуть, що я їм не потрібна. Тато взагалі звинувачує маму, що мене народила, каже, що самим їсти нічого. При цьому мої батьки дуже багаті люди. Мама в мене юрист, а тато бізнесмен. Ви уявляєте, скільки вони заробляють? А як живе моя сестра, яка не працює, а чоловік має бізнес? Я не претендую на їхні гроші. Я сама заробляю, та небагато, але свої кровні. Чому мені у 23 роки не можна жити з батьками? Куди мені піти?


КІНЕЦЬ.