– Що це таке? А де ремонт? Мамо, поясни, – я просто не могла зрозуміти, що відбувається, коли зайшла в квартиру мами і побачила, що там нічого не змінилося.

Мама від несподіванки не знала, що й казати, але потім таки попросила мене заспокоїтися, налила мені чаю і чесно зізналася, що гроші вона віддала брату і він купив собі машину.

Якщо чесно, то я навіть не уявляла, що мама може так вчинити, адже йшлося про чималу суму. Кілька місяців тому мама мені зателефонувала в Польщу, де я зараз працюю і живу, і попросила допомоги.

– Доню, мені потрібно зробити в квартирі капітальний ремонт і провести автономне опалення, уже сусіди вже так зробили, одна я залишилися, – поскаржилася вона мені.

Маму свою мені шкода, я її дуже люблю, тому без вагань віддала їй 10 тисяч євро – це все, що у мене було складено. Гроші я відкладаю собі на житло, але після розмови з мамою я зрозуміла, що вони для неї важливіші зараз.

Нас з братом мама доводила до людей сама, бо батька мого раптово не стало, коли я школу закінчувала, а брат був у 8 класі. Тато мій був основним годувальником в сім’ї, і коли його не стало, мама розгубилася і просто не знала, що їй далі робити.

Я на той час вже знала чого хочу, тому сама своїми силами поступила в університет, а після його закінчення поїхала в Польщу на стажування, і там залишилася.

Зараз я непогано заробляю, але за кордоном життя дороге, у Вроцлаві одна лише кава в кафе коштує на наші гроші 150 гривень. Тому я намагалася на всьому економити, каву лише вдома пила, щоб мати змогу щось собі відкласти. В ідеалі я хочу квартиру придбати, але житло тут дуже дороге, тому я розумію, що на це піде багато часу.

Брат мій закінчив в цьому році університет, але ніде не працює, ніяк не може знайти роботу. Так він мамі каже. А я думаю, що він просто погано шукає. Йому доволі зручно жити за мамин рахунок, от тільки сама мама цього не розуміє. Вона 5 років платила з останнього за його навчання, але в підсумку він не хоче працювати за спеціальністю, бо там мало платять.

Мама завжди брата любила більше, ніж мене. Я це знала, я це відчувала, але не надавала цьому особливого значення. Мені Бог допомагав самій справлятися з труднощами, і я за це була вдячна.

Оскільки я непогано давала собі раду в житті, то мама чомусь вирішила, що я зобов’язана допомагати не лише їй, але і своєму брату.

Мамі я була не проти допомогти, а от брату принципово не хотіла. Він чоловік, і мав би сам справлятися, а не чекати з моря погоди.

Та брат завжди йшов найлегшим шляхом. Ще з дитинства він звик отримувати все, що він хоче, спочатку йому батько потакав у всьому, а потім цю естафету перейняла і мама.

Коли мама заговорила про капітальний ремонт, я з розумінням поставилася до ситуації, і віддала всі гроші, які у мене були. Я розуміла, що автономне опалення – справа серйозна, особливо якщо вже всі сусіди його зробили. А мама сама ніколи це потягне. Але помінявши труби, треба вже заодно і ремонт стін робити, тож я вирішила мамі один раз серйозно допомогти, вирішивши, що цього їй вже надовго вистачить.

Так би і було, якби не мій брат, який захотів машину. Не знаю, що він там мамі наговорив, які аргументи наводив, але вона всі гроші, які я їй дала на ремонт, витратила на його машину.

Я коли приїхала додому і все це побачила, я дар мови втратила. Мамі я сказала, що вона неправильно вчинила, а брату я поставила умову – щоб він негайно повернув усі гроші.

Але неочікувано мама стала на сторону брата, вона мені заявила, що я їй гроші добровільно віддала, і це лише її справа, куди вона їх потратила.

“Не дай – і не лай”, – сказала мені мама.

В підсумку я ще й вийшла винна. Та просто так я це не залишу. Я вважаю, що брат має повернути гроші, а якщо він хоче машину, то нехай сам на неї заробить.

Мама на мене ображається через це, навіть спілкуватися не хоче.

А яка ваша думка – я права чи не права?

Джерело