“Що ти собі вигадала? Ти вже не молода дівка, щоб перебирати!”. Мене ображали та зраджували, але моя власна матір не намагалась зрозуміти, чому я хочу розлучитись

Моє життя складалось з багатьох випробувань. Я виростала в селі, але коли вирушила на навчання до обласного центру, моя буденність змінилась назавжди. Там у мене зав’язались стосунки із чоловіком з іншої країни і я стала його дружиною. Ми жили разом в його країні протягом тривалого часу, де я навчилася нової мови та отримала неоціненний досвід. Але, на жаль, ми були змушені розірвати наш шлюб.
Я помітила, що він дивиться на сторонніх жінок і не ховає своїх почуттів. Пояснював, що це звичайна річ, коли у відносинах подружжя зникає пристрасть. І навіть знайомитися з іншими людьми є нормою.
Але таке ставлення до стосунків мені не підходило. Я завжди мріяла про традиційну сім’ю, у якій кохані люди не жадають втіхи за межами відносин. Тому ми розстались мирно, і я поїхала до свого рідного села. На щастя, у нас не було дітей за період подружнього життя.
Час не стоїть на місці й одного разу на іменинах своєї приятельки зустріла чоловіка, який припав мені до душі з першого погляду. Ми зустрічалися протягом року, і коли я зізналася, що вагітна, він зразу покликав мене заміж. Потім настали роки рутини в сімейному житті, протягом яких я не заробляла на себе, а лише виховувала двох дітей.
Стала помічати, що мій чоловік змінився, він втратив свою привабливість, яка мене так притягувала. І в нього зникли до мене почуття, я відчувала, що тепер сприймає мене виключно, як хатню робітницю.
Мусила дбати про нього, виховувати дітей, оскільки йому було байдуже до цього. Крім того, він проводив багато часу за походеньками та пияцтвом.
У нашому сімейному житті постійні крики, образи й матюки стали часто зустрічним явищем. Однак, коли він зрадив мене, це була крапля, що переповнила чашу терпіння.
Мені було важко усвідомити, що після стількох років спільного життя, він знайшов мені заміну. Через кілька днів після цього я написала заяву на розлучення.
Але, що далі сталося, мене шокувало. Замість підтримки, коли я зателефонувала мамі, щоб розповісти про все, вона промовила слова, які вразили мене: “Що ти собі вигадала? Ти вже не молода дівка, щоб перебирати!”. Мене ображали та зраджували, але моя власна матір не намагалась зрозуміти, чому я хочу розлучитись зі своїм чоловіком.
Я була збентежена та не могла підібрати слів, щоб їй щось відповісти. Як можна бути на його боці? Матір чоловіка теж винуватила у всьому мене. У цей момент я знесилена, не мла нікого, хто б мене підтримав.
Проте, питання з розлученням було вирішено і я домоглась аліментів на молодшу доньку. Тепер я знайшла нове житло та маю відносини з новим чоловіком. Я щаслива, що знайшла в собі сили взяти все у свої руки та змінити власне життя.
КІНЕЦЬ.