Ще на початку стосунків з Василем Христина помітила, що він надто тісно спілкується зі своєю матусею. Але сподівалась, що коли вони одружуються і в нього з’явиться окрема сім’я, їх відносини зміняться. Після весілля дещо таки змінилось, але в гіршу сторону

Ще на початку стосунків з Василем Христина помітила, що він надто тісно спілкується зі своєю матусею. Але сподівалась, що коли вони одружуються і в нього з’явиться окрема сім’я, їх відносини зміняться і чоловік приділятиме максимум уваги саме дружині.

Проте час показав, що марно сподівалась. Після весілля дещо таки змінилось, але в гіршу сторону. Свекруха стала щоденною гостею у їх квартирі. Вона приходила без запрошення і слідкувала за тим, наскільки вправно Христина справляється з обов’язками дружини. Марія Степанівна вважала це цілком виправданим. Її єдиний син, якого вона ростила і плекала з пелюшок, повинен жити у комфорті, не гірше, ніж з мамою.

Молода невістка постійно вислуховувала критику у свою сторону:

— В червоний борщ не додавай часник, Василь його не любить. Мала б вже знати, до цього часу,- обурювалась свекруха.

— Борщ у мене смачний. Якщо буде голодний, то з’їсть який приготувала,- сміливо відповідала Христина.

Коли подружжя вирішило зробити ремонт, то почали його зі спальні. Христина обрала шпалери блакитного відтінку. Ввечері зайнялась розклеюванням, а тут свекруха на порозі:

— Невже ти не знаєш, що Василеві подобаються тепліші відтінки?,- розгнівано пробурчала вона,- ми з сином повернемо ці та обміняємо на якісь ніжні, пастельні. Як в такій кімнаті спати? Нічого тобі довірити не можна!

Цього разу Христина стерпіла втручання свекрухи. Їй було не принципово, якого кольору шпалери будуть в кімнаті, до того ж вона носить дитину під серцем, тому не стане зайвий раз нервуватись через дрібниці.

Ось і настав день пологів. Христина народила красивого, здорового хлопчика. Коли обирала ім’я для малюка, свекруха не могла не втрутитись. Вона переконувала Василя, щоб назвав сина Ігнатом, як звали її улюбленого дідуся.

Це вперше, коли Христина не витримала та емоційно проявила своє обурення. Вона сказала, що коли чоловік погодиться на це ім’я, то це буде єдине, що залишиться від їхнього шлюбу.

Поглянувши на рішучість дружини, Василь не став сперечатись і за весь час, доки вони разом, нарешті знайшов у собі мужність відмовити матері. Сказав, що самі займуться цим питанням.

Коли Христина з малюком повернулись з пологового, на них чекав сюрприз. Марія Степанівна перевезла речі в гостьову кімнату. Вона вирішила, що молода матуся не впорається без її допомоги. У догляді за немовлям потрібен досвід і свекруха благородно готова ним поділитись.

Стосунки у подружжя і так були натягнуті, мов струна, але остаточно все зруйнувала випадкова знахідка. Якось Христина побачила свідоцтво про народження її сина. Чоловік ще не встиг його сховати до документів. І там було зазначено ім’я Ігнат.

Христина мовчки зібрала речі ти пішла геть. Біля під’їзду вона наткнулась на Василя, який якраз повертався з роботи. Він не встиг ще й слова промовити, як дружина ткнула йому перед очі свідоцтво про народження. Проте чоловік не став щось пояснювати, а побіг заспокоювати матусю, яка здійняла справжній лемент у їх квартирі.

Христина із синочком оселилась у своїх батьків. Нарешті відчула тишу та спокій, повертатись не планує.

КІНЕЦЬ.