– Ой, Наталю, та нічого не сталося такого, що ти так кіпішуєш. Ну не віддала я Марічці гроші, але ж це не означає, що я їх собі присвоїла.

Я просто на деякий час їх собі перепозичила. Треба ж мені було за щось зібрати дітей до школи, – відповіла мені сестра, коли я запитала, чи віддала вона нарешті Марічці тих сто євро, які я в неї зичила.

З такою родиною і ворогів не потрібно, я вам кажу.

Опинилася я в не зручній для себе ситуації. Це було за кордоном, я відпочивала з сином і не розрахувала по фінансах в євро. Поруч з нашим готелем відпочивала і Марічка, дівчина з мого села, яку я там за збігом обставин зустріла.

Я то народилася і виросла в селі, але коли вийшла заміж, то переїхала в область до чоловіка, а ось рідна сестра привела в дім до батьків свого чоловіка, з яким в Юлі троє дітей.

Чоловік в Юлі нікудишній, за що вона тримається, я не знаю. Я б такого чоловіка відразу ж за поріг виставила.

Сама Юля поки ніде не працює, бо в декретній відпустці, чоловік десь-колись пару гривень принесе. Живуть переважно на пенсію тата і зарплату мами, яка в свої роки в школі прибирає.

Про дітей чоловік Юлі не думає, йому лиш би самому ситним бути.

І ось власне в Марічки я і позичила сто євро, які обіцяла одразу ж по приїзду віддати.

Коли я приїхала в село то пішла до Марічки, але її дома не було. Ось я і дала гроші Юлі, щоб та ввечері віднесла. А самій Марічці написала повідомлення, що сестра занесе і ще раз їй подякувала, бо добре виручила.

А моя сестра зробила по-своєму. Вона поміняла євро на гривні і поїхала з ними на базар, щоб дітей за них одіти.

Я все розумію, але це людські гроші і так чинити не красиво.

Марічка ж дівчина скромна і нічого мені не говорила за ці гроші.

Я ж через дві неділі згадала і подзвонила до Юлі, щоб переконатися, що сестра віддала борг, ось Юля і призналася мені у всьому.

Я наступного ж дня поміняла гроші на євро і віддала Марічці особисто.

Так мені не зручно перед сусідкою.

А ось коли тепер мені сестра віддасть гроші і чи взагалі віддасть, це питання.

– Ти не Марічка, а моя рідна сестра, можеш і почекати. Якби в тебе не було грошей, це інша справа. Бідні по морях не їздять, – сказала мені сестра, замість того, щоб вибачитися.

Ось вам і будь Іване мудрим… позич рідні гроші…

Джерело