Того дня я ледве трималася на ногах, коли повернулася з роботи. Чоловік чудово знав, що я мала складний день: перевірка, звіти, цілий тиждень нервувала. Мріяла, що нарешті прийду додому і зможу відпочити.

Навіть попросила маму забрати доньку з садка. Але дорогою пролунав дзвінок від чоловіка: — Сестра з чоловіком уже їдуть.

Швидко готуй! І щоб курка не підгоріла, як минулого разу!

— А що за привід?

— Прийду — розкажу!

Чесно, мало не розплакалася.

Скільки ще це триватиме?

Чоловік постійно запрошує родичів в останній момент, і це стає нестерпним.

Його нахабна сестра мало не через день вечеряє у нас, просто тому, що не хоче готувати сама.

І, звичайно, після себе навіть тарілки не прибирає.

Жодного разу не запропонувала принести щось до столу чи допомогти з племінницею, хоч сама не працює.

І ось я вирішила — влаштую таку вечерю, що всі запам’ятають!

Коли чоловік увірвався до квартири, одразу побіг на кухню, щоб перевірити, чи все готове.

Саме його родичі прийшли.

— Алла, а де вечеря? Де курка?

— У магазині! На столі я залишила лише хліб та сіль – символічно, чи не так?

Чоловік розлютився, образився і тепер зі мною не розмовляє.

Але я вважаю, що це того варте!

Нехай тепер не приходять сюди, як у ресторан!

А ви завжди слухаєтесь чоловіка?

Вважаєте це правильним?

КІНЕЦЬ.