Багато років наші батьки старалися для нас з сестрою, робили все, щоб ми жили не гірше ніж інші діти. І, хоча ми жили не багато, але з моєю сестрою мали щасливе дитинство.

Ще з ранніх років, ми з сестрою Наталкою зрозуміли, що сім’я – це головне в житті, і родина – це святе, що завжди є у тебе, щоб не сталося, як би не розвернулося життя.

Ми з Наталкою в усьому підтримували одна одну, нас так навчили мама й тато.

Згодом я вийшла заміж. Микола у мене дуже добрий чоловік, з ним я, як за кам’яною ціною. Живемо ми в місті у трикімнатній квартирі. Живемо добре, можна сказати.

Іван дуже добре заробляє, але я теж маю хорошу роботу, тому у нас є гарні заощадження, багато подорожуємо та плануємо діток найближчим часом, це зараз найбільша наша мрія.

Нещодавно мені подзвонила рідна сестричка з села, Оксана залишилася жити з мамою. Сестра щасливо повідомила, що збирається виходити заміж. Я знала, що її наречений з багатодітної родини, житла свого у нього немає, тому мої батьки, порадившись зі мною, вирішили, що оскільки у мене є своє житло, то Оксана з чоловіком житимуть у них.

Я не була проти рішення своїх тата й мами і стала думати, що подарувати своїй сестрі. Знала, що у батьків в хаті й досі стоїть старий холодильник, а, оскільки тепер там житимуть і молоді, то новий великий холодильник з морозильною камерою їм не завадить. Це краще ніж гроші.

Я попросила Івана допомогти мені вибрати сестрі подарунок.

Коли чоловік дізнався, він відразу відмовився, сказав, що це занадто дорогий подарунок, він вважає його недоречним зовсім у такій ситуації, адже сестра нам ніколи нічого такого не дарувала.

Мій чоловік пригадав, що на наше весілля Оксана купила лише комплект звичайної постільної білизни, а останнього разу, коли ми святкували день народження мого чоловіка в дорогому ресторані, вона принесла 300 гривень всього в конверті. Він сказав, що буде достатньо подарувати їм 1 тисячу гривень і все, адже це й так для них великі гроші.

Я спочатку вирішила, що зроблю так, а потайки потім дам сестрі гроші на холодильник. Але вирішила, що це буде не правильно. Я не хочу робити подібні речі за спиною свого чоловіка, адже ми одна сім’я і я вважаю, що нічого приховувати одне від одного ми не маємо.

Того дня ввечері я вирішила серйозно поговорити зі своїм чоловіком. Я сказала Іванові, що сестра працює в звичайному сільському магазині продавцем, для неї і 300 гривень немалі гроші, вона їх не за один день отримує, а я заробляю дуже добре і можу собі дозволити зробити своїй єдиній рідній сестричці хороший і потрібний їй подарунок, адже сама собі такий вона ніколи не купить.

Мені це не важко, а якщо Іван мене не розуміє, то мені дуже шкода, але моя сім’я – це найдорожчі мені люди в моєму житті, яким я готова віддати все і поділитися останнім чим маю, так, як і вони віддали б для мене.

Вранці Іван, добре подумавши, сам запропонував мені поїхати в магазин і вибрати холодильник в подарунок для моєї єдиної рідної сестри. Він вибачився, сказав, що щасливий, що в нього така добра дружина. У них в сім’ї просто були не дуже добрі відносини між ріднею, тому він не відразу мене зрозумів.

Я дуже радію, що ми з чоловіком порозумілися, а для сестрички замовили гарний подарунок. Тепер ми з Іваном з нетерпінням чекаємо весілля, сестричка дуже зрадіє. Це для неї буде велике щастя, адже на такий вона сама заробить не скоро.

Фото ілюстративне.

Джерело