Сестра зі скандалом і погрозами вимаrає, щоб я віддала їй увесь спадок, адже в мене справи йдуть добре, а їй треба дітей підіймати, тобто їй потрібніше.

Але я не бачу причин для того, щоб їй поступатися. Вона сама обрала таку долю, сама створила собі проблеми на рівному місці, я взагалі в цьому не винна.

Тому я вважаю, що спадок має ділитися порівну. Я не олігарх і не добра фея, щоб за просто так віддати такі гроші. Для мене це дуже суттєва сума.

Звичайно, я не голодую, у мене є освіта, квартира, машина, але квартира в іпотеці, яку було б добре погасити, а машину настав час оновити, поки вона не розсипалася.

Я не шикую, але в порівнянні з тим, як живе сестра, у мене, звичайно, все добре. Тому що вона примудрилася впустити можливість здобути освіту, зійшлася з якимсь сумнівним чоловіком, з яким народила трьох дітей, а він одного дня просто поїхав за кордон і не з’являється, а тепер вона героїчно намагається якось триматися на плаву.

Скільки сліз свого часу пролила мама через те, що її дочка, яка подавала надії на успішне майбутнє, пішла з університету після першого курсу.

А сестра просто була в положені від свого коханця, він їй наспівав у вуха, що забезпечить її та буде в них все добре. І ніякі протверезні промови на сестру не діяли.

Ми її вмовляли хоча б не кидати навчання, бо у будь-якому разі освіту здобути буде корисно, але сестра не захотіла.

– Ми поїдемо за кордон, та і взагалі мій чоловік не хоче, щоб я працювала. Я буду господарювати та займатися дітьми, – відповіла тоді сестра.

Мама трохи інфаркт не впіймала, тато жив тільки на серцевих краплях, у мене слів не вистачало, щоб пояснити сестрі всю тупість її вчинку.

В сестри з’явилася дитина, але нікуди вони не поїхали, бо її коханець працював та заробляв гроші на поїздку.

Вони навіть не розписалися, бо чоловік не вважав за потрібне. Сестра і вірила, на нас ще постійно кричала, що ми ліземо в її життя.

При цьому жила вона в одній із батьківських квартир, яку вони їй люб’язно надали. Щось її чоловік не поспішав знімати їм окреме затишне гніздечко.

Тато не дожив до моменту появи другої та третьої дитини у сестри. Вони в неї з’являлись раз на рік-півтора.

– А що? Чоловік сам із багатодітної родини. І яка вам різниця, я ж у вас гроші не прошу!

Про те, що вона не просила грошей, сестра брехала. Хоча вона насправді не просила. Вона просто дзвонила мамі та скаржилася, що у дитини цього немає, того немає, а у них грошей не вистачає, щоб купити. Звісно, мама переказувала донечці гроші.

Але рік тому цей її “чоловік” раптово поїхав за кордон в пошуках гарного життя, пообіцявши забрати сестру та дітей пізніше. Рік минув, він її скрізь заблокував і не дзвонить, не пише. А де він там мешкає, вона точно не знає.

Пів року тому не стало мами. Вона і так хворіла, а сестра зі своїм “нескладним” життям її, мабуть, добила. У мами зупинилося серце.

І ось зараз сестра з трьома дітьми одна якось виживає. І при цьому вмовляє мене відмовитись від частини спадщини, яка моя по праву.

– У тебе ж і так все гаразд, а мені дітей підіймати! – злиться вона.

Так, у мене все добре завдяки моїй праці. І я не претендую на всю спадщину, тільки на свою половину.

Вона одну квартиру окупувала і в ній живе, ще хоче і квартиру батьків собі забрати. Обійдеться. Сама собі проблеми створила – нехай сама і вирішує.

Нехай для неї це буде наука. А то знайде собі ще когось, так той взагалі ще майно забере, вона ж головою не думає.

КІНЕЦЬ.