Влітку до Олени та Юрки приїхала свекруха, але не одна. Тут вийшов сюрприз, сестра Юри відправила з нею своїх доньок-Олю та Юлю. Потрібно ж мати нахабство так просто без попередження відправляти чужих дітей. Олена зовсім не ладнала з Юриною сестрою. І загалом вона збиралася влітку виїхати на море.

-Так її з роботи не пустили, довелося хоч онучок із собою взяти, щоби відпочили діти. У вас тут не море, але хоч озеро поряд є. Дівчаток поселили в кімнату для гостей, де вони відразу почали стрибати на двомісному ліжку. Крик стояв весь день, а робити зауваження чужим дітям совість не дозволяла.

Під час обіду Альона намагалася приготувати все найсмачніше та найнезвичайніше, щоб порадувати гостей. Свекруха їла із задоволенням, а ось дівчатка стали вередувати: -А це що таке? Я таке не їм, мама так не готує, – почала Юля. -Дуже смачно, спробуй, тітка Альона найкращий кухар, — відповіла свекруха -Фу ні, не буду -Ну І не їж.

Ніхто тебе не змушує, – не витримала Олена. Юла вибігла з-за столу і побігла до кімнати, демонстративно грюкнувши дверима. Альоні було прикро чути таке, адже всі в сім’ї знали, що вона вроджений кухар і дуже смачно готувала. Натомість друга сестра Оля з’їла все з великим апетитом.

Але не лише свою порцію, вона також ум’яла за молодшу сестру. Минали дні, а їжі залишалося дедалі менше. Тоді доводилося заощаджувати. Альона варила супи на два дні, на обід овочі та зовсім трохи курки, солодкого майже не купували. Свекруха з онуками пішла гуляти до центру, пообіцяла зайти до магазину.

А коли повернулася, то з пакета дістала: чіпси, цукерки, сухарики, шоколадки. Із цього обід не приготувати. -А нічого м’ясного чи рибного не взяли? З чого обід варити? — Запитала Альона -У вас м’ясо таке дороге, у нас у місті вдвічі дешевше.

От довелося до шашличної зайти, хоч там онучок погодувати. -А їхня мати вам гроші на їжу не залишила? -Так у неї своїх турбот вистачає, я не стала турбувати цим питанням Тут терпіння Олени добігло кінця. І вона зателефонувала сестрі чоловіка: -Кате, май совість, твоя мати на останні гроші намагається утримувати двох твоїх доньок, ти б хоч на їжу гроші відправила -Олено, що ти дзвониш взагалі?

Я на роботі. Загалом я дітей відправила з власною бабусею до свого брата, який сам непогано заробляє. Мама сказала, що турбуватися нема про що. Все, не заважай мені. Свекруха з онуками поїхали раніше, мабуть місцева їжа перестала їм подобається. Коли дівчатка повернулися додому, то Катя зателефонувала до Альони: -Не знала я, що ти на стільки скупа.

Діти приїхали одні шкіра та кістки. Тож важко було їх нормально годувати? Після цього племінниці більше не з’являлися вдома у тітки Олени та дядька Юри.

КІНЕЦЬ.