Мій чоловік працює в такій фірмі, де часто передбачені невеликі відрядження. Цього ранку він прокинувся трішки запізно, оскільки пропустив будильник.

Тому навіть сумку складала я йому сама. Тільки він виїхав з дому, я зачинила двері, як через пів годинки біля нашого дому зупинився автомобіль таксі. Звідти вибіг мій чоловік, який показав водію жест нікуди не їхати та чекати його.

Я відчинила двері, стала у коридорі  і почала чекати, коли він увійде та щось пояснить. Михайло не проронив ні слова. Лише роздратовано кинув сумку, роззувся, відкрив її, а звідти вискочив кіт.

Рижика ми цілий ранок шукали. Вже думали, що він десь вислизнув із дверей та втік. А він ось де.

Мені стало неймовірно смішно із ситуації, що склалась, але чоловік не мав часу сміятися. Бігом запакував речі та побіг на вихід. З такими сюрпризами можна і на потяг запізнитися.

На цей раз Рижика я вже тримала в руках.

КІНЕЦЬ.