Є в мене подруга Світлана. Ми з нею ще з університету товаришуємо. Вона завжди відрізнялася вкрай вітряним та непостійним характером. Зовнішність була в неї дуже яскрава, тому представники протилежної статі за нею натовпами ходили, а вона активно цим користувалася та міняла хлопців, як рукавички.

Я зі своїм хлопцем зустрічалася з першого курсу і Світлана не розуміла, як можна зберігати вірність так довго одній людині:

-Невже тобі не хочеться насолодитися молодістю? Це все розповідаю, щоб ви розуміли, який вона має характер. У двадцять п’ять вона оголосила, що виходить заміж. Для всіх це стало приводом для подиву. -Світлано, за кого? Ти впевнена? — Запитала я її тоді.

-Його звати Влад, і ми познайомилися місяць тому. Впевнена, що ми будемо дуже щасливими. Цей шлюб із самого початку у мене викликав сумніви, але Світлана виглядала дуже закоханою, і я подумала:

»Може, кохання її змінить?» Вона потім познайомила нас із Владом. Він дуже успішно влився в наше коло спілкування і виявився без перебільшення чудовим хлопцем.

І Світлана зберігала йому вірність, але тільки півроку, а потім знову пішла в рознос. Подружкам, мені — у тому числі, розповідає про свої любовні пригоди. А я мені так шkода Влада. Він дуже порядна людина. Не знаю. Може, варто йому розповісти про все?

КІНЕЦЬ.