Розуміла Марія, що діти хочуть жити окремо, тому і собі квартиру однокімнатну придбала, але нікому про це не сказала, вирішила потім їм усім сюрприз зробити. Приїхала Марія додому, і вирішила перевірити, хто з дітей її любить просто так, а хто за гроші. Додому жінка повернулася дуже засмученою, бо і подумати не могла, що з нею таке може статися

Марія ніколи не думала, що її діти такі. Вона чула безліч історій про невдячних дітей, але ж її не такі, принаймні, вона в це вірила.

Заробітчанське життя нелегке, весь тиждень робота на фісі, а в неділю збираються жінки в парку, і розповідають одна одній свої історії.

І не раз чула від них Марія, що жінки гроші додому дітям висилали, а потім залишилися нікому не потрібними.

Марія співчутливо на них дивилася, але ж нічим допомогти не могла. В голові у неї була думка, що просто дітей треба було виховувати! Он вона своїх виховала, і тому з нею такого статися не може.

У Марії троє дітей: дві доньки і син. Усіх вона житлом забезпечила.

Старшій доньці віддала свій спадковий будинок в селі, середній – залишила їхню квартиру, а сину купила квартиру в новобудові.

Розуміла, що діти хочуть жити окремо, тому і собі квартиру однокімнатну придбала, але нікому про це не сказала, вирішила потім їм усім сюрприз зробити.

Приїхала Марія додому, і вирішила перевірити, хто з дітей її любить просто так, а хто за гроші.

Прийшла спочатку до старшої доньки, стала на подвір’ї, роздивилася, і каже:

– Гарно у вас тут, донечко! А я в селі завжди мріяла жити, тому, напевно, залишуся я тут у вас. Ви ж виділите для мене кімнату?

Донька відразу почала мнутися, мовляв, їм самим місця мало.

– Вам, мамо, у сестри краще буде. Вона в місті живе, там все під боком – і магазини, і поліклініка.

Засмутила старша донька Марію неабияк, зрозуміла вона, що зайва в її домі.

Пішла тоді до ще одної доньки з тими ж словами, що приїхала, не має де жити, і хоче зупинитися у неї.

– А чому у мене? Ви ж брату квартиру в новобудові купили, от з ним і живіть! – різко відповіла донька.

І до сина Марія пішла теж. Та невістка як почула, що тепер їй доведеться жити із свекрухою, то аж руками всплеснула:

– Не буде цього! – каже. – Я з рідною мамою не хотіла жити, не те, що з чужою на одній кухні крутитися.

По дорозі додому Марія аж розплакалася, так їй прикро за себе стало. Вона ж все життя про дітей дбала, а стала зайвою для них.

В цій ситуації Марію тішило лише одне – добре, що вона собі квартиру купила!

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.


КІНЕЦЬ.