Не дає спокою щастя колишнього чоловіка. Втомилася від несправедливості, сил більше немає, прикро і боляче до сліз просто.

Заміжня прожила 8 років. Тільки після весілля дізналася, що чоловік любить випити.

Як почалися труднощі, він весь час проводив із друзями. Я все тягла на собі, пробачала його, намагалася переробити і витягти з цього болота, але все без толку.

Зрештою, втомилася від такого життя, всі почуття перегоріли, і коли руки вже опустилися, я зустріла іншого. Від чоловіка пішла і вийшла заміж того іншого.

Перед чоловіком, звичайно, було соромно, боялася, що зовсім зіп’ється.

А він через два роки зустрів іншу і змінився до невпізнання. Він кинув пити взявся за розум, і навіть будинок відремонтував, де ми жили. За новою жінкою своєю бігає, як заворожений, порошинки з неї здуває і обожнює.

А вона з себе божа кульбаба і сидить на всьому готовому.

У мене з новим чоловіком все добре, але почуття до колишнього повернулися, чи це просто образа. І дуже прикро, що я все на собі тягнула і тягла, а він не цінував, а вона вся така біла і пухнаста і він для неї просто так помінявся.

Прикро до сліз просто. Почуваюся якоюсь ущербною, хоча в самої все добре. Є коханий чоловік, стосунки та плани на майбутнє, але чомусь важко від щастя колишнього вже чоловіка.

КІНЕЦЬ.