Моя сестра сама виховує сина. Чоловік покинув її коли їхній дитині було лише два роки. Галина дбала про сина і ні в чому йому не відмовляла.

Одного разу сестра познайомилась з хорошим чоловіком, а через декілька місяців він запропонував їй одружитись. Вона була дуже щасливою і з радістю погодилась. Але її син не зрадів за матір, йому було тоді дванадцять років.

Він сказав, що Галина має покинути Степана, а якщо вона цього не зробить, то він втече з дому. А крім цього Артур постійно влаштував скандали і псував нерви матері.

Жінка не витримала і покинула нареченого. Вона вирішила, що буде жити тільки заради сина.

Вона більше не хотіла налагоджувати особисте життя. Вона з головою поринула у роботу і згодом стала заступницею директора невеликої фірми.

Коли Артуру виповнилося двадцять п’ять років моя сестра придбала йому машину. А через три роки квартиру.

Вона старалась догодити синові і завжди давала йому гроші.

Але хлопець не цінував маминих старань і він завжди вимагав від неї більше. Він не розумів, що їй нелегко даються ці гроші.

Галина оплачувала йому одяг, відпустки і інші забаганки. А він ніколи не цікавився де мати має взяти гроші. Артур не міг знайти постійну роботу і постійно висів у матері на шиї.

Одного разу я була в гостях у сестри і до неї прийшов син. Він сказав, що вона має купити йому новий комп’ютер. А вона відповіла, що він має комп’ютер.

– Мій уже старий. Я сказав, що ти маєш мені купити, значить мені його потрібно! – крикнув Артур.

Я не витримала і сказала:

– Як ти з матір’ю розмовляєш!

Тобі уже двадцять вісім років, ти дорослий чоловік і ти сам маєш придбати комп’ютер, а не вимагати його у матері! Невже тобі не соромно!

Племінник образився на мене. Він демонстративно пішов геть. Мені було незручно перед сестрою. Я думала, що вона на мене образиться. Але я помилилась.

– Дякую тобі, Артура уже давно потрібно поставити на місце. Сподіваюся, йому стане соромно і він знайде роботу, а не буде сидіти в мене на шиї.

КІНЕЦЬ.