— Розлучайся з дружиною, сідай у декрет, отримуй аліменти, здавай квартиру, підробляй. Борщ нам з батьком вари. Що ще сказати? Вже якщо хочеш бути в рівному становищі з сестрою, то — вперед. — Ти прекрасно знаєш, що так не буде, — наполягає брат

— Це він вважає, що мама з батьком платять мені іпотеку. І то – явно не сам дійшов до цієї думки, — впевнена Аріна. – Насправді, її плачу я, грошима від оренди своєї двокімнатної квартири.

— Ну ж ти живеш у них, і вони фактично утримують тебе зараз разом з дитиною, значить, іпотеку тобі все ж платять, а я? А я домагаюся всього сам. А у мене теж дружина в декреті і дитина, до речі, — каже брат на аргументи Аріни. – Зате на словах все було красиво: дітям допомогли однаково.

Аріні 28 років, брат на півтора роки старший. Так вийшло, що сім’ї Аріна та Іван створювали майже одночасно. І батьки пошкребли по засіках тоді і видали кожному з дітей по однаковій сумі — на перший внесок за квартиру.

За наполяганням матері та батька Аріна та Іван уклали зі своїми половинками шлюбний договір про роздільний бюджет, роздільне володіння майном тощо, щоб ні невістка, ні зять не змогли в майбутньому претендувати на житло.

У Івана дружина, до речі, теж сплачує іпотеку за свою квартиру, точніше, зараз їй допомагають платити батьки, так що її контракт повністю влаштовував.

Квартира дружини брата здається, гроші собі забирають її батьки, додають трохи і вносять іпотечні платежі. Чоловік, точніше, колишній чоловік Аріни на словах теж погодився з контрактом. А потім почалися нюанси. Коли Аріна дізналася, що чекає дитину.

— Ти будеш сидіти в декреті, а я гарувати і платити за твою квартиру, а мені в ній нічого не світить? — ображався чоловік, хоча всі умови були прописані в договорі.

— І я не збиралася просто сидіти, — каже Аріна.

— У мене є допомога, невелика підробіток. Я і зараз впевнена, що впоралася б, якби ми продовжували жити. Ну, загалом, він показав себе дуже негарно, я поїхала в лікарню, він зустрів мене з донькою, а через пару тижнів ми сильно посварилися і я вирішила, що далі разом ніяк.

Аріна сама подала заяву про розірвання шлюбу. За пропозицією батьків переїхала з дитиною до них в трикімнатну квартиру, трохи пізніше здала свою нерухомість. Разом з доходів: допомога, аліменти на неї і дитину, гроші орендарів і кошти, які молода жінка виручає від свого підробітку.

В принципі, набігає непогана сума. Аріна працює вечорами і у вихідні, коли хтось вдома і сидить з онукою: або мама, або батько. Заробляти виходить навіть більше, ніж вона розраховувала: якби жила з чоловіком, то часу на роботу приділяла б менше і отримувала б менше.

Собі Аріна найчастіше залишає гроші від того самого підробітку, решту віддає мамі — в батьківській родині вона веде бюджет. Молода жінка розуміє, що багато грошей йде на харчування, на неї і доньку йдуть витрати також на комунальні ресурси, до того ж мама купує смаколики для внучки, щось з одягу і товарів для малятка.

— І так, суму, яка йде на мою іпотеку, я теж залишаю у себе на рахунку, — каже Аріна.

– З рахунку вона в певну дату і списується. Але я не вважаю, що я мамі з татом на шию сіла і сиджу. Це брат так думає. Раніше я планувала, що вийду на роботу, коли доньці виповниться три, переїду до себе вже. Але зараз не знаю. Можливо, я залишуся з батьками і довше.

Залишитися пропонують самі батьки. Внучці рік, квартира окупляє себе, спочатку доня піде в садочок, не за горами і школа, до того часу мама Аріни планує вийти на пенсію, місця в батьківській квартирі вистачає, внучка тільки в радість бабусі і дідусеві, Аріна вдень встигає переробити домашні справи, а ввечері здає вахту з дитиною і сідає працювати.

Зручно. Якщо вона переїде до себе, то від батьків буде жити далеко, питання з садочком і школою залишиться в підвішеному стані. Нічого поки Аріна не вирішує, раптом вона до того часу налагодить особисте життя? Тоді точно переїде, але адже вона буде не одна, теоретично, її буде кому страхувати.

— У будь-якому випадку, це все справа майбутнього, і я буду вирішувати проблеми по мірі їх надходження. А ось прямо зараз нерви псує брат. І мені, і батькам.

У Івана з дружиною є син, якому 8 місяців. Подружжя живе у тій самій іпотечній двокімнатній квартирі чоловіки. І нещодавно Іван висловив батькам образу: сестрі допомагають, а йому ні. Як допомагають? Ну Аріна ж з дитиною живе у них, не працює зараз, значить, вони платять іпотеку. Ніякі розклади по грошах чоловіка не переконують — так нічна зозуля кукує посилено.

— Говорили, що допомогли нам з житлом однаково, — криво посміхається Іван.

— А насправді що? Сестра живе як у Христа за пазухою. І з дитиною її сидять, і за квартиру її платять, і годують, і поїють, і одягають. А я працюю один, утримую дружину і сина, сплачую іпотеку.

Це як? Якщо чесно, мою іпотеку теж треба сплачувати. Онуку батьки брата і сестри теж купують і іграшки, і нові, прогулянкову коляску нещодавно подарували просто так, але у брата з дружиною весь час якісь образи.

— Заздрив, — посміхається Аріна. – Тому, що я одна доньку виховую. Якщо подумати, то так, дружина брата не отримує аліментів, гроші від оренди її житла йдуть на її іпотеку, та й не підробляє вона.

Але ось так ставити питання? Дно, я вважаю. Але математика у випадку з Ванею не проходить, йому здається, що батьки платять мою іпотеку і крапка. Що б я не говорила, як би мама не пояснювала.

— Іване, нам залишилося поселити тебе з дитиною до нас? — мама не витримала.

— Розлучайся з дружиною, сідай у декрет, отримуй аліменти, здавай квартиру, підробляй. Борщ нам з батьком вари. Що ще сказати? Вже якщо хочеш бути в рівному становищі з сестрою, то — вперед.

— Ти прекрасно знаєш, що так не буде, — наполягає брат.

— І не розлучуся, і з дитиною в декрет не піду. Пропонуєш, щоб тільки щось сказати. Ну правильно, ось і дружина мені каже, що дочка — це дочка. Її завжди будуть оберігати, а я повинен надирватися, я ж мужик. Ну тоді і не кажіть, що допомогли нам з сестрою порівну.

— Я вже після цих слів з невісткою взагалі не хочу спілкуватися, — зізнається мама.

— Це треба, як накрутила чоловіка? Хоча і він хороший, якщо спокусився.

Як вважаєте, Іван має рацію?

КІНЕЦЬ.