Рік тому я побачила, що мій чоловік часто пише повідомлення якійсь жінці. Для мене це було великою несподіванкою, адже 35 років ми з Олегом у шлюбі живемо. Тоді чоловік сказав, щоб я не звертала уваги, він не писатиме більше. Я заспокоїлася, стала забувати все. А нещодавно взяла його телефон і побачила те, що бачити не мала в 60 років

 

Зі своїм чоловіком Олегом я живу у шлюбі 35 років.

Я не можу сказати, що відчувала себе всі ці роки найщасливішою жінкою в світі, але ми жили не гірше наших знайомих усіх, все у нас добре було.

Олег завжди працював, він чоловік не лінивий.

Часто просила його допомогти в усіх домашніх справах – чоловік ніколи мені не відмовляв.

Хочеться зазначити, що одружилися ми зі щирих почуттів, обоє вважали, що побудуємо ідеальну сім’ю, адже в наших почуттях було стільки тепла, взаєморозуміння і поваги.

Згадуючи багато теплих моментів, мені здається, що я ніколи й думки не мала, що мій чоловік може мене так просто на іншу проміняти, я навіть такої думки не допускала, та й чоловік ніколи не давав мені приводу для цього.

Правду кажучи, в нашому сімейному житті разом з Олегом всього бувало, адже ідеальних сімей не буває, у кожного своє.

Маємо ми з Олегом двоє дітей.

Діти наші вже цілком дорослі люди, у них зараз свої сім’ї.

Ми живемо двох з чоловіком, адже наші діти живуть вже давно окремо від нас.

А десь рік тому я, випадково, побачила переписку свого чоловіка з іншою жінкою.

Для мене це було повною несподіванкою, адже я навіть думки такої не допускала.

Ми вже давно немолоді люди, щоб я думала про таке.

Коли я почала з Олегом розмову про це, мій чоловік мені сказав, що це була звичайна життєва переписка з людиною, просто про життя.

Олег запевняв мене, що нічого поганого в цьому не бачить і просив мене не перебільшувати та не зважати на це.

Чоловік сказав, що просто написав декілька повідомлень та й все, нічого серйозного в тому немає.

Я, дійсно, вирішила, що Олег нічого такого не зробив, просто повідомлення, які нічого не означають.

Минав час, згодом я вже стала забувати про той випадок, стало трохи спокійніше на душі і я заспокоїлася.

Але, як виявилося, ця переписка ніколи не закінчувалася, на жаль, на мій великий подив.

Ця переписка продовжується й досі, по сьогоднішній день.

Я знову мала зі своїм чоловіком серйозну розмову про це.

На цей раз ми вже майже місяць з ним не розмовляємо зовсім.

Своїм дітям я нічого не говорила про це.

Про цю досить таки неприємну ситуацію в нашому сімейному житті знають лише моя рідна сестра та рідна тітка.

Вони обоє постійно мені радять залишити свого чоловіка назавжди.

Та мені скоро 60 років буде.

Що я буду сама робити в такому віці?

Їм легко говорити про це та давати таку пораду.

Але я зараз не можу покинути свій дім на старості років.

Куди мені йти, як далі бути? Що люди говоритимуть про мене?

Чи зрозуміють мене мої діти та родина?

Але на душі важко, не знаю, як вчинити.

Як правильно діяти на моєму місті, в ситуації, яка склалася в нас?

Фото ілюстративне.


КІНЕЦЬ.