Рік тому ми з чоловіком вирішили збирати гроші на сімейний відпочинок. Протягом року кожен із нас відкладав певний відсоток від зароблених грошей. Я була дуже щаслива, нарешті ми відпочинемо!

Ми накопичили достатньо грошей, щоби провести час так, як я його планувала. Я підбирала чудові локації у горах.

– Може у Буковель? – Запитувала я чоловіка.

– Обирай сама! Головне, щоб тобі подобалося, – відповів чоловік.

І ось одного разу чоловік повернувся з роботи та з порога запитав мене, чи знайшла я готель для нас. Я відповіла, що ще ні.

– Тоді добре! – промовив чоловік.

– У сенсі добре? – Здивувалася я.

– Я вирішив, що ми віддамо всі гроші моїй мамі!

Я спочатку подумала, що він просто пожартував, навіть перепитала, але ні. Виявляється, я все правильно зрозуміла. Мій коханий вирішив віддати чесно накопичені, зокрема й мною, гроші свекрусі.

Сказати, що я була в шоці – нічого не сказати. Коли я просто заради інтересу запитала, на що його мамі знадобилася така сума – майже сто тисяч. Відповідь мене вразила не менше.

– Люба, у неї стара квартира. Я хочу, щоб їй зробили якісний ремонт! – сказав чоловік.

Отже, ремонт! Ну, звичайно, навіщо мені, яка важко працює на роботі, а потім ще й вдома, відпочивати. Чи то справа його матуся, яка ні словом, ні ділом нам ніколи не допомагала. Я висловила чоловікові, що думаю про цю ідею.

Чути мої аргументи не хотів, тому цього вечора у нас із чоловіком була дуже велика сварка. Я сказала, що йому все одно на мене. А він сказав, що мені все одно на його матір, що я її не поважаю. Я не розуміла позиції чоловіка в цей момент. Як можна віддати гроші, які ми збирали весь рік на наш відпочинок?

Тим більше, що сума не маленька. Я була не готова просто так віддавати гроші жінці, яка з першого дня знайомства мене ні в що не ставить.

Досі пам’ятаю той день. Тоді, за святковим столом, який я готувала півдня, свекруха спочатку розкритикувала всі мої страви, а потім завела пісню про те, якою прекрасною була у його синочка дівчина до мене. Запитати, чому тоді її синочок все ж таки вибрав мене, виховання не дозволило.

Після скандалу чоловік пішов спати до вітальні. За ніч ми обидва охолонули та вирішили ще раз обговорити. Я була непохитна у своєму бажанні відпочити, а чоловік гнув свою лінію.

– Ми швидко накопичимо ще гроші! – Заспокоював мене чоловік.

Я зрозуміла, що розмова знову не складається, і вирішила знайти компроміс. Мовляв, я забираю свою частину грошей, а чоловік зі своєю може робити все, що заманеться.

– Їй не вистачить моєї половини! Вона хоче гарний ремонт! – сказав чоловік.

Ну нічого собі! Чи не свекруха захотіла зі своєї маленької двокімнатної зробити Версаль? Та ще й чужим коштом!

-Коханий, а звідки взагалі твоя мати дізналася про те, що у нас є гроші? Невже ти розповів? Ми ж домовлялися навіть батьків у наші плани не присвячувати до моменту поки не поїдемо, – запитала я прямо.

Чоловік намагався уникнути відповіді, але все ж зізнався, що ще пів року тому розповів матері й про плани, і навіть точну суму назвав. Тому свекруха і зателефонувала нещодавно, мабуть, порахувала, скільки в нас має зрештою назбиратися грошей. Ось і вирішила оновити квартирку чужим коштом.

Я знову спробувала звернутися до розуму свого чоловіка. Розповідала, що ще один рік без нормальної відпустки ми не протягнемо. До цього ми платили іпотеку, тому не те, що на відпустку, іноді навіть на шашлики на дачі грошей не було. Але чоловік був непохитний.

Тоді я вирішила подзвонити свекрусі та поговорити з нею. Ідея з самого початку здалася мені провальною, але спробувати варто.

– Ірина Василівно, вітаю! Мені тут Сергійко розповів, що ви в нього грошей на ремонт попросили.

Свекруха прямо сказала, що, мовляв, так, просила. Чи бачите у неї всі меблі вже занедбані, шпалери відвалюються від стін, а сантехніка плаче гіркими сльозами та погрожує затопити сусідів. Я сказала, що чудово її розумію і навіть співчуваю, але ми з таким трудом накопичили гроші та хочемо нормально відпочити.

– Бач, чого захотіла! За Сергійка рахунок вирішила кататися. А рідній свекрусі допомогти не хочеш? Звісно, кому старі люди зараз потрібні.

Я сказала, що її маніпуляції на мені не подіють, що вона, за всього бажання могла б накопичити потрібну суму сама. Свекруха має ще однокімнатну квартиру, яку вона здає молодій сім’ї.

– А ти мої гроші не рахуй! – прокричала свекруха і кинула слухавку.

Я переказала розмову зі свекрухою чоловікові, думала, що він схаменеться, але ні. Продовжувати цю розмову було безглуздо.

Наступного дня, коли чоловік пішов на роботу, я зібрала речі, зняла з рахунку половину відпускних грошей та забронювала готель на одного. Поживу до відпустки у батьків, а коли повернуся – подам на розлучення. Набридло миритися з таким ставленням!

КІНЕЦЬ.