Хоч би хтось узяв і заглянув до матері за стільки років. На подорожі ж у них час знаходиться! Рая весь час розмірковувала над тим, що таке придумати, щоб наставити на шлях істинний її синочків. І тут їй на думку прийшла одна шалена на перший погляд ідея. Але їй нічого не залишалося, окрім як втілити її у життя.

— Коль, вітаю. Це Рая — сусідка твоєї матері. Вона прихво ріла, радиться зі мною з приводу написання заповіту. Відчуває швидkу сме рть. .Вона має сумніви, на кого все своє майно переписати. Зі мною радиться. Я їй порадила залишити все тому, хто приїде відвідати її першим. Ти ж знаєш те, що нерухомість цінується в наші часи. А земля взагалі на вагу золота. Так що наважуйся якнайшвидше. Не гай часу. Такі самі слова були адресовані й іншим його братам.

Вона почала чекати — яке ж рішення ухвалять діти її сусідки — бабусі Валі. Вона дізналася про жадібність синів старої жінки. Адже жадібність властива практично всім людям. Особливо таким, як ці чоловіки, яким все доросле та свідоме життя було начхати на матір. І задум жінки вдався! А справа була ось у чому. У старшого сина баби Валі тим часом були nроблеми з біз несом. Він потребував грошей.

Тож роздумувати довго не став. Він просто зібрався і помчав до батьківського дому. У середнього подібні nроблеми — дружина молода, забезпечення потребує змісту. Тож він теж незабаром поїхав до матері. Тільки молодший не зміг виїхати одразу, бо перебував у цей час за кордоном.

Але він теж подумав, що від своєї частки у спадок відмовлятися не варто. Не завадить … У результаті вони приїхали одночасно одного дня. Якраз встигли на nохорон. Видно бабуся Валя не дарма передчувала свою швидkу смер ть. Раїса підійшла до синів сусідки і сказала: -Вона на вас чекала занадто довго, а приїхати ви змогли тільки після новини про сnадок. У результаті вам від її спадщини дісталися лише сльо зи.