Після 30-ти років шлюбу мій чоловік пішов від мене, зробив це гучно, я ледве все це пережила. Але життя розставило все по своїх місцях, тепер я італійська синьйора, а він живе сам і дуже шкодує про свій вчинок.

Ми з Михайлом побралися дуже молодими, адже зустрічалися ще зі школи.

Потім обоє поступили в медичний інститут. Одружилися і в 20 років вже стали батьками чудового синочка. З дитиною нам допомагала моя мама, яка забрала онука на деякий час до себе, щоб я могла закінчити навчання.

З чоловіком ми прожили довгих і щасливих 30 років. Одружили сина. Чоловік працював в лікарні, а я в поліклініці. Три роки тому у мого чоловіка на роботі зав’язався роман.

Жінку звали Люба, вона була молодшою за мого чоловіка на 15 років. Певний час вони зустрічалися таємно, а потім мій чоловік вирішив піти з сім’ї, подумав, що так буде чесно по відношенню до мене.

В той вечір він прийшов додому, я як завжди, побігла на кухню розігрівати вечерю, а він, мало не з порога, каже: – Христино, нам треба поговорити. Я йду від тебе.

– Куди йдеш? Ти тільки прийшов, – не зрозуміла я сенсу почутих слів.

Коли до мене нарешті дійшов зміст чоловікових слів, я аж присіла і розплакалася. Я просто не могла повірити, що можна так ось узяти і піти на старості років, адже ми стільки всього разом пережили.

Спасибі синові і невістці, які дуже тоді мене підтримали. Син навіть перестав спілкуватися з батьком, хоча я його про це не просила.

Чоловік пішов жити до 35-річної Люби. У неї за плечима вже був один шлюб, від якого є син 6 років. Чоловік її теж був старший за неї років на 15, повністю забезпечував, тому Люба не звикла працювати, хотіла жити на всьому готовому.

Від мого чоловіка їй були потрібні лише статус і гроші, та він був настільки осліплений її молодістю і красою, що цього не помічав. Він був переконаний, що у них кохання.

Молода дружина постійно вимагала грошей на різні дрібнички, «нила», що втомилася від побуту, хоче на море, постійно надзвонювала чоловікові дізнатися, що він робить і коли прийде з роботи додому.

Люба зовсім не вміла готувати, та й не особливо хотіла старатися. Їхні стосунки все більше стали давати тріщину. Загалом, не таким мій колишній чоловік уявляв собі подружнє життя з молодою дружиною.

Прожив він з Любою майже три роки, а потім захотів повернутися додому. Запитав мене, чи я не проти. А я відразу після розлучення в Італію поїхала, і вдома залишився син з невісткою.

Я відповіла колишньому чоловікові, що нехай питає сина, чи він не проти, бо я додому ще не скоро повернуся. Я в Італії заміж вийшла, і тепер у мене все добре.

Я цього не планувала, але так вийшло. Оскільки я лікар, то роботу в Італії я швидко знайшла, доглядала одного літнього чоловіка. А у нього був син, теж лікар, мій ровесник, і ще жодного разу не був одружений.

Роберто з перших днів став приділяти мені знаки уваги, і вже через кілька місяців зробив пропозицію. Ми одружилися. Він подарував мені двокімнатну квартиру на березі моря, щоб я не сумнівалася в серйозності його намірів.

Так що життя все розставило по своїх місцях. Син прийняв батька додому, але стосунки у них досі доволі прохолодні. Чоловік сам винен, тепер нехай живе як хоче. А у мене все добре, хоча я навіть не сподівалася, що все ще так може бути, адже коли чоловік пішов від мене, мені здавалося, що життя закінчилося, а воно тільки починалося.

Як казала одна моя знайома – якщо тобі здається, що це глухий кут, добре придивись, можливо – це крутий поворот.

Джерело