Хтось зараз скаже, що я дуже погана жінка та господиня. Почнуть писати у коментарях не дуже гарні слова, лаятися.

Але я сподіваюся, що серед читачів знайдеться адекватна частка та підтримають мою позицію.

Отож, у свої 65 я вирішила, що не буду запрошувати нікого у гості.

Ні родичів, ні сусідів, ні друзів. Ось така я жінка!

Раніше я завжди кликала на Великдень, на Новий Рік, Різдво чи просто так у неділю до себе гостей. То син з невітскою та онуками заїдуть, то сестра з чоловіком завітають. Мені було у насолоду приймати родичів.

Однак, нещодавно до мене прийшло осяяння. Ніби якась лампочка, як у мультиках, засвітилася та я різко змінилася. Тепер всім гостям зась до мене приходити. Навіть не хочу, аби невістка дітей привозила. Можу хіба або сама до них приїхати, або десь з дітками погуляти на дворі.

По-перше, я вже не така енергійна та моторна жіночка. Перед тим, як мають прийти гості, треба ж поприбирати у квартирі. Я вже не маю сил ні нагинатися з тою шваброю у кутках, ні витирати пилюку з плафонів чи шафи. Спина потім декілька днів ниє і я не можу навіть зарядку зробити.

Також питання щодо продуктів. Ну ви бачили ціни у супермаркетах? Це просто здуріти можна! Треба витратити мінімум 400 гривень, аби приготувати якейсь салатик, курочку запекти чи торт. А алкоголь? То взагалі космічні цифри на цінниках.

Звісно, коли приходять гості, то треба щось приготувати. А я втомилася на кухні чистити картоплю, нарізати овочі та фрукти. Тим паче, як показує практика, деякі гості не доїдають страви до кінця. І що мені потім все те викидати, бо воно швидко зіпсується?

Я от звикла вже на сніданок собі зробити якусь вівсянку на водичці з сухофруктами, потім гречку з котлетками на пару. У мене проблеми з печінкою, лікар заборонив їсти щось дуже жирне. От і турбуюся про своє здоровя.

Ще мене дуже дратує прибирати за гостями. Мити ті тарелі, чашки, виделки, ложки. Так, у мене є посудомийна машинка, але з тими відключеннями світла ніяк не вийде їх помити. Тому і може назбиратися за вечір гора бруду, що аж у раковині місця нема.

Особливий армагедон залишається після моїх онуків. Син з невісткою взяли за моду залишати діток у мене на вихідні. Я не мала нічого проти, але малюки роблять повний безпорядок вдома. І я це все сама потім прибираю.

Також головну роль для мене грає енергетика людини.

Ну якщо хтось прийде з поганим настроєм, то ще вректи можуть! Мені завжди після деяких гостей або жахіття сняться або ж серце болить.

Не хочу проводити так життя в метушні. Прибирання, готування, потім знову прибирання. Ну навіщо себе так обтяжувати? Я вже навіть пропоную зустрічатися у кафе чи просто вийти на прогулянку. Та всі кажуть, що я втратила розум.

Навіть на Різдво не кликала нікого з родичів до себе у гості. Ну якого ляда мені це треба? Бігай з кухні до столу, поки гості собі животи наїдають.

Я тепер намагаюся побільше часу проводити на свіжому повітрі, кудись виходити на прогулянку. А вдома або щось вишиваю, або дивлюся якісь цікаві фільми. Бо хочу розслабитися, а не повзати навкарачки.

Тільки ні син, ні невіска та інші родичі цього не розуміють. Дорікають, що я стала егоїсткою та дуже нахабною. Але в чому я не права? Хіба я не заслужила на те, аби просто спокійно провести час вдома?