Прокинувшись на наступний день, я раптом усвідомив, що сталося вчора. Я не знав, як дивитися в очі дружині. Я почав замислюватися над тим, щоб розповісти їй правду.

Адже ми завжди були чесні один з одним. Я не знаю, як мені бути в даній ситуації – розповісти все чи промовчати. Що важливіше – чесність чи спокій в родині

Я з тих людей, які цінують вірність і щирість у стосунках. Свою дружину я люблю і ціную її турботу. У нас міцна, дружна сім’я, ми вже разом майже десять років. У нас росте двоє дітей, в родині панує взаєморозуміння.

Кілька місяців тому я потрапив в одну пікантну ситуацію і тепер не знаю, як бути. Справа в тому, що я випадково зрадив дружині на корпоративі і тепер мене мучить совість. Розповім все по прядку.

Я працюю менеджером на одній фірмі. Під час зимових свят у нас був корпоратив. На ньому були присутні всі співробітники. У розпал вечірки до мене підійшла одна зі співробітниць і попросила допомогти їй.

Не знаю, як так вийшло, але вперше в житті я зрадив дружині. По закінченню вечірки кожен з нас поїхав додому.

Прокинувшись на наступний день, я раптом усвідомив, що сталося вчора. Мені стало страшенно соромно. Я не знав, як дивитися в очі дружині. Коли я прийшов на роботу, мені здавалося, що всі колеги в курсі того, що сталося. Та дівчина, моя колега, вела себе як завжди. Коли я вирішив обговорити з нею все, що сталося, вона сказала, що все забула.

взагалі, все що сталося, не варте нашої уваги, таке інколи трапляється між дорослими людьми. Колега підсумувала, що ні про що не шкодує, але і ніяких планів з цього приводу не будує.

За кілька днів я трохи заспокоївся. Все обдумав, і вся ця ситуація не здається мені такою поганою. Кілька місяців я намагався все забути, робив вигляд, що нічого не сталося.

Але совість не дає мені спокійно жити. Я практично не сплю ночами. Щоб загладити свою провину, я кілька разів подарував дружині квіти. Дивно, але це спрацювало проти мене – дружина щось запідозрила.

Я почав замислюватися над тим, щоб розповісти все своїй дружині. Адже ми завжди були чесні один з одним. Тим більше все це в минулому.

Між нами ніколи нічого не було до цього, і не буде в майбутньому. Та й інших жінок у мене ніколи не спостерігалося. Я не давав створював причин для ревнощів і сумнівів.

Але з іншого боку, я не знаю, як це вплине на наші з дружиною відносини. Я боюся того, що почувши правду, вона не зможе мене вибачити, і ми розлучимося? Або просто перестане мені довіряти і буде постійно перевіряти, контролювати і сумніватися в мені? Я дуже боюся, що моя випадкова зрада зруйнує нашу сім’ю.

Я щиро шкодую про те, що сталося. Я хочу зізнатися дружині у всьому, але при цьому не хочу її втрачати. Я досі люблю її, люблю наших дітей. Я розповів все своєму найкращому другові, він порадив мені мовчати. Сказав, що жодна жінка цього не зрозуміє, щоб я навіть і не сподівався.

Тепер я не знаю, як мені бути в даній ситуації? Розповісти все і зняти камінь з душі або промовчати і залишити все як є? Що важливіше – чесність чи спокій в родині…

КІНЕЦЬ.