Я хочу розповісти цю маленьку історію не в осуд комусь. А просто мені дивно, тому і цікаво почути думку з боку: це нормально? Або все-таки не зовсім?

Ми одружені з чоловіком Максимом 7 років. Живемо в Києві. Довго орендували житло, а три роки тому купили нарешті свою квартиру в новобудові.

Робили останні роки в ній ремонт і ось півроку тому в’їхали. Мої батьки живуть на іншому кінці столиці. З ними бачимося частіше. Батьки у Максима давно розлучені, тато за кордоном, але допоміг нам з грошима суттєво.

А мама, моя свекруха, живе в райцентрі в Чернігівській області. Вона ще досить молода жінка, стежить за собою, працює в бібліотеці. Але тільки недавно я дізналася, що моя свекруха Тетяна Андріївна трохи дивна.

На останній випадок, як на мене. Ми давно запрошували свекруху до себе погостювати, нову квартиру показати і місто. І ось приїхала вона до нас на два тижні. Зустріли з автобуса. Випили в парку кави з тістечками, а потім поїхали додому, я обід наготувала, все, як годиться.

Поїли, посиділи. Потім завела Тетяну Андріївну в спальню, в дитячу, де вона буде жити ці дні (малого Діму ми до себе в кімнату тимчасово забрали).

І ось в спальні мені свекруха і каже така: » Леночка, а віддай мені ось це і то, я ж не на день все-таки приїхала ». Як виявилося, свекруха ні зубної щітки з пастою, ні мила, ні рушника, ні шампуню, ні халата, ні туалетного папіру з собою не взяла.

Я, звичайно, дала. Рушники, туалетний папір-то ще ладно. Але ось мені ну чесно дивно, як можна їхати в гості і не взяти шампунь і зубну щітку, гребінець, халат? Це ж такі особисті речі. Я он навіть ліжко з собою беру, коли ми кудись їдемо! У Максима запитала, і він махнув рукою: не звертай уваги, мама дивна трохи.

Нічого собі — трохи! Ще раз повторюся: я пишу це не для засудження. Просто цікаво, це тільки я вважаю трохи ненормально не брати з собою такі речі, коли їдеш в гості? Може, це нормально, коли до своїх рідних їдеш?

КІНЕЦЬ.