Приїхала до сестри на дачу, а там якраз малеча була. То я для племінниці купила невеличкий подарунок, аби потішити. Однак, наше застілля закінчилося скандалом. І все через подарунок! Який ґвалт здійняла племінниця за ту нещасну коробочку.

Нещодавно у сестри був день Ангела і вона запросила мене разом його відсвяткувати. Іванка не дуже віруюча людина, але посидіти й поговорити у гарній компанії любить. Тож свято було лише приводом.

– Така гарна погода і у мене день Ангела, тож приходь на шашлик. Поговоримо й проведемо разом час. Буде Алла з дочкою та кілька моїх подруг, – щебетала сестра у слухавку.

– Про подарунок навіть не думай, бо ображусь.

Алла – це моя племінниця, у якої трирічна донечка. Я давно їх не бачила, тож дуже зраділа майбутній зустрічі.

В обумовлений день я приїхала до Іванки. Купила до столу фрукти й овочі та зробила салат. Христинці, дочці Алли, купила різні смаколики: мармелад та зефір. Знаю, що дівчинка їх дуже любить, хоч і їсть не часто. Алла проти того, щоб дитина багато солодкого їла.

– Христинко, я знаю, що ти хороша дівчинка, бабуся мені розповіла. Тому маю дещо для тебе.

У дівчинки аж заблищали очі. Я протягнула солодощі дівчинці.

– Тільки ти сьогодні шматочок з’їж, а інші в другі дні. Домовились? – питаю.

Дівчинка засміялась і, схопивши солодощі, побігла. По дорозі Христинку за руку вхопила Алла і видерла у неї з рук мої презенти. Тоді племінниця попрямувала у мій бік.

– Що це ви робите? Знаєте ж, що солодкого дитині не даю – почала кричати Алла.

– Доню, заспокойся, – заступилась Іванка, – ми іноді даємо Христинці солодке і сестра про це знає, тож не влаштовуй концерт.

– Я не хочу, щоб сторонні люди псували здоров’я моєї дитини. Перш ніж щось давати, варто запитати мене, чи їсть таке донька, чи я дозволяю.

– Вибач, я не хотіла поганого Христині – кажу.

Після цього Алла вхопила дочку і пішла до будинку, щоб вкласти спати. Всі мовчки слідкували за цією словесною перепалкою.

Ця ситуація трохи погіршила мій настрій, але вечір не зіпсувала. До того ж розсмішили подруги Іванки своїми словами:

– Добре, що ми Христині нічого не принесли, бо теж би отримали на горіхи.

Ми гарно провели вечір, після чого я поїхала додому. Ще раз обдумала всю ситуацію. Я не маю нічого проти методів виховання Алли, але своє незадоволення племінниця могла пояснити спокійніше та стриманіше, а не влаштовувати скандал.

Хіба ні? Як вважаєте, хто з нас тут не правий?