Я знаю, що багато людей люблять вішати на інших ярлики. Прикро, що для розлучених жінок з дітьми такий теж існує і звучить він, як “дама з причепом”. Мені в голові не вкладається, як можна те невинне створіння назвати таким словом.

Не важко здогадатись, хто може бути автором такого огидного кліше – точно якийсь ображений чоловік.

Зазвичай після розлучення, вони люблять потішити себе думкою, що колишня дружина з дитиною нікому не потрібна і без нього не матиме шансу на щастя в особистому житті. Не раз чула, як подібні особи негативно відгукуються про жінок.

Їм важко припустити, що не лише дружина може бути у тому, що шлюб не вдався. Кожен вважає себе ідеальним. А якщо й має якість недоліки, то жінка повинна все стерпіти заради того, аби дитина росла у повній сім’ї. Але, чи є якийсь толк з такого татуся – це ще питання.

На моє щире переконання, нормальний, психологічно здоровий чоловік не назве дитину “причепом”.

Саме така ситуація трапилась у моєї близької подруги Оксани. Вони з чоловіком одружувались по любові. Перші роки жили спокійно, але після народження дитини все різко змінилось. Можливо, він усвідомив, що тепер Оксана нікуди від нього не дінеться й перетворився на справжнього тирана.

Ставився до дружини, як до особистої рабині.

Постійно підвищував на неї голос, коли його щось не влаштовувало, але коли підняв руку, це стало останньою краплею. Моя подруга з малою дитиною на руках, наважилась на розлучення.

Чоловіка, звісно, це неабияк розгнівало. Він почав намовляти проти неї рідних та спільних знайомих. Не раз наголошував, що нікуди вона не дінеться. Сама не потягне, а даму з “причепом” ніхто не захоче.

Хоча це сказано не в мою сторону, але неабияк мене зачепило. Не хочу навіть уявляти, що у такі моменти відчуває Оксана, жінка, яка подарувала чоловіку прекрасного сина.

А той телепень навіть не замислюється, що сам зруйнував власне щастя і через нього дитина тепер зростатиме без батька.

Я все ж вірю, що моя подруга ще зустріне гідного партнера, який оцінить усі її чесноти. А колишній не вартий навіть того, щоб про нього згадували.

КІНЕЦЬ.