Ми з мамою завжди винаймали квартири, переїжджали з однієї на іншу. Вона не мала спадщини. Дім бабусі та дідуся згорів, землю продали. Мама не виходила заміж. Я навіть свого батька ніколи не бачила. Вона розповідала, що якийсь відрядний був у нашому місті, от я й народилася від нього.

Вчитися у вишах у мене не вийшло. Треба було працювати одразу після школи, мамі допомагати. Вона працювала нянькою в садку, коли я була маленька. Потім прибиральнецею в школі. Нині санітаркою у лікарні. В основному все йшло на оренду квартири та їжу. Навіть із маминим підробітком.

Хоч я ніде й не вчилася після школи, але подруга влаштувала мене працювати у взуттєвій магазин свого батька. Одного разу в магазині була крадіжка (клієнтка мало не потягла туфлі, які приміряла), і на розбирання приїхали хлопці з поліції.

З одним із них я познайомилася. У нас розпочався роман. Я на 11 років його молодша. Не сказати, що це той принц, про якого я мріяла (він грубуватий, постійно лається у розмові, зарозумілий). Але інших не було. Так, мене звичайно найбільше гріло, що він має свою двокімнатну квартиру. За кілька місяців зустрічей він зробив мені пропозицію, і ми розписалися.

Спершу моя мама не хотіла нам заважати. Вона винайняла кімнату в комуналці і сказала, що на цю кімнату їй грошей вистачає. Але згодом сусіди почали її виживати звідти. Ті пиячать і лаються, мама робить їм зауваження, а ті мстяться таким чином. Навіть маминого кота штовхнули, довелося його лікувати.

Я почала плакати, мені стало шкода маму. Попросила чоловіка прийняти її до нас. Чоловік без радості, але все ж таки погодився. Лише місяць ми пожили нормально, а потім почалися великі сварки тещі із зятем. Йому не подобалося, як мама намагається господарювати і намагається прикрасити нашу квартиру.

Він каже, що все це старомодно і рукоділля ні до чого тут розставляти. Почав нею гидувати. Чоловік казав, що вона на роботі за хворими прибирає, а потім цими руками готує їжу. Але ж вона на роботі в рукавичках, і сама по собі чистюля! Ще йому не подобається, що від мами хлоркою пахне.

Ну, якщо бути справедливою, мама теж була неправа. Влаштує велике прання, в каструлі варить білу білизну по-старому, все в пару, просто жах. І на роздратування мого чоловіка не мовчала. Якщо чує, що він проти неї щось має, залітає в кімнату і кричить на нього: «Ти на себе подивися, взяв у дружину молоденьку красуню, старий пень, то хоч би вимоги свої не завищував!».

Я намагаюся мамі рота закрити, а її ще більше несе. Я потім мамі висловлювала віч-на-віч: «Ти чого тут розкричалася, мовчи, він же нас прийняв у свою квартиру, не можна так!». Але вона така правдорубка, і не може зупинитись, коли її понесло. Їй і на роботі іноді зауваження роблять, коли вона «заводиться». Добре, що мій чоловік бодай проти маминого кота нічого не має. Він любить тварин.

Але недавно був дуже великий скандал. Чоловік прийшов із нічного чергування, я на роботі, а мама з ранку варить у великій каструлі свої халати. Все навколо вологе, в конденсаті. Чоловік прийшов, відчинив вікна, хоч уже й зимовий холод, і почав кричати на маму, що вона варить свої брудні халати з лікарні в каструлях, де ми обід варимо.

Мама зірвалася на нього, дерев’яними щипцями перед його носом махає. Загалом, чоловік не витримав, сказав, щоб вона забиралася з його будинку. Халати у ванну злив. Викликали мене з роботи, скандал стояв, жах. Я кидаюся між двома вогнями. Не знаю що робити. Куди мати піде?

Чоловік сказав, що йому байдуже, хоч на вулицю. Зателефонували маминій двоюрідній сестрі. У неї хоч і трикімнатна квартира, але живе з чоловіком, сином, невісткою та двома онуками. Тісно, але на якийсь час погодилися пустити маму, тільки без кота. Його ми залишили у себе.

Ось тепер плачу щодня. Почуваюся зрадницею. З одного боку, розумію, що у мами такий характер. Але ж вона моя мама. Як тепер вона у своєї сестри, її й там не дуже люблять. Кажу чоловікові, що я зі своєї зарплати мамі буду квартиру знімати, хоча б частину платити, але він проти. Чути про тещу нічого не хоче. Взагалі, тема про маму стала у нас забороненою.

Я їй дзвоню, вона сумна така. У мене вже були думки розлучитися і як раніше знімати з мамою квартиру. Але я вже звикла до чоловіка. Люблю його, дітей хочу від нього. Не знаю що робити.

КІНЕЦЬ.