Прийшла мама до нас в суботу, роззулася, а я дивлюся на її черевики і розумію, що давно пора нові купувати. Та й курточку цю я пам’ятаю вже років 10. Але у мами мінімальна зарплата, грошей вистачає лише на найнеобхідніше
За майже 10 років нашого шлюбу у нас заведено так, що чоловік допомагає своїй мамі. Живе свекруха одна в двокімнатній квартирі, чоловік їй і комуналку оплачує, і продукти купує, і на одяг дає гроші, і на відпочинок.
Я не мала нічого проти, бо забезпечує нашу родину чоловік, він керує великою фірмою і дуже добре заробляє.
Я до декрету працювала, але моя зарплата йшла хіба що на мої дрібні витрати. А потім я пішла в декрет, і ми з чоловіком вирішили, що я буду сидіти вдома, займатися господарством.
Мама чоловіка живе в місті, але щоб прийти до нас, посидіти з онукою, у неї часу немає. В вересні вона захотіла полетіти на відпочинок, чоловік купив їй путівки в Туреччину.
А в кінці жовтня відправив її в санаторій в Моршин. Впевнена, що взимку свекруха захоче на Буковель. І мій чоловік спокійно за все це платить, сповняє, як він сам каже, синівський обов’язок.
Моя мама живе значно скромніше, в своєму заміському будиночку. Має невелике господарство і вважає своїм обов’язком щосуботи привозити нам продукти з села.
Скільки я її не відмовляла від цього, адже їй непросто привезти дві сумки до нас, але мама наполягає на своєму – у неї все вирощене своїми руками, тому корисніше, таке вона каже, в магазині не купиш.
Прийшла мама до нас в суботу, роззулася, а я дивлюся на її черевики і розумію, що давно пора нові купувати. Та й курточку цю я пам’ятаю вже років 10. Але у мами мінімальна зарплата, грошей вистачає лише на найнеобхідніше.
Тоді я вирішила допомогти мамі. Сказала чоловікові, що вирішила виходити на роботу. Він спочатку був проти, але потім погодився.
Наша донька вже ходить в школу, то ж я влаштувалася на пів дня працювати на одній фірмі. Яка ж я була щаслива, коли отримала першу зарплату. Я відразу поїхала в магазин і купила мамі нові черевики і нову куртку.
Чоловікові про свій план не сказала, відразу відвезла речі мамі в село. Вона не хотіла брати, каже, що все дорого. Але я наполягла на тому, що вона заслуговує на це, і на багато більше. Я вирішила, що якщо чоловік так допомагає своїй матері, то і я теж буду підтримувати свою.