– То скільки ви кажете вам років? – запитав лікар.

– 45, – відповідаю.

– Ну що ж, вітаю. У вас буде дитина. Сподіваюся, ви раді.

Я просто не знала, що мені сказати, бо такої новини я аж ніяк не чекала. Я розлучена і у мене двоє дорослих дітей. Народжувати ще одну дитину аж ніяк не входило в мої плани, але видно у долі був щодо мене свій сценарій.

З чоловіком ми розлучилися, він покинув мене з двома дітьми. Вони були вже дорослі, але суті це не змінювало. Я вирішила поїхати на заробітки, щоб трохи відволіктися і заробити на життя.

А ще, мені дуже хотілося мати невеличкий власний будинок за містом, і земельну ділянку біля нього, щоб я могла вирощувати овочі, фрукти і обов’язково щоб було багато квітів.

Поїхала я на заробітки в Чехію, там давно живе і працює моя знайома, яка мене туди і покликала, і з роботою допомогла.

Коли я приїхала туди та облаштувалася, познайомилася із цікавим чоловіком. Філіп старший за мене на 6 років, але він у чудовій формі. Саме у нього ми зі знайомою винаймали житло.

Я відразу помітила, що він якось по-особливому на мене дивиться, але не надавала цьому значення. Він розумів нашу мову, тому ми з ним часто спілкувалися. Він влаштовував мені екскурсії та робив подарунки. Загалом у нас зав’язався роман.

На початку липня я повернулася в Україну, бо мала ще незакінчені справи. І тут я стала себе не зовсім добре почувати, тому пішла до лікаря. Я навіть не припускала того, що можу чекати дитину.

Я не знала, як повідомити цю новину Філіпу. Ми про такі плани навіть не говорили.

Лікар сказав, що у мене все відмінно з жіночим здоров’ям, тому я спокійно народжу здорового малюка.

Та й узагалі, чого мені боятися? У мене немає чоловіка, Філіп не має дружини. Ми ж нікому не зраджували і нікого не обманювали. Він був дуже радий якнайшвидшому поповненню і запропонував розписатися, щоб я могла залишитися в Чехії назавжди.

Однак є те, що мене лякає. Я переживаю щодо реакції батьків та дітей. Адже для них я вже зовсім стара. Мені здається, донька та син мене засудять.

Та й з рідними Філіпа я не знайома, тож не знаю, як на всі вони відреагують. Чи зможуть вони прийняти так швидко чужу людину до своєї родини? Чи не буде потім докорів із їхнього боку? Може, вони взагалі подумають, що я з ним через гроші, адже Філіп досить забезпечена людина.

У мене стільки думок у голові, що не можу ні спати, ні їсти. А тут ще й моя донька зателефонувала і сказала, що вона теж чекає дитину і просить щоб я повернулася – вона хоче, щоб я посиділа з малюком, щоб вона закінчила навчання в університеті. Вона ще не знає про те, що я теж чекаю дитину.

Я навіть готова сама виховувати дитину, але розлучатися з Філіпом не хочеться. Ця людина мені дорога. Тим більше, почуття взаємні. Філіп точно не наважиться на переїзд, адже він не зможе покинути бізнес.

І як бути? Допоможіть порадою, будь ласка. Що мені робити?

Джерело