Кіра вже дуже довго разом зі своїм чоловіком. Діти вже виросли та й кохання з часом стало не таке палке. Кіра займалася хатніми справами: готувала, прала, робила прибирання. Це були її прямі обов’язки, які вона завжди виконувала. Коли чоловік повертався додому з роботи, то відразу йшов на диван відпочити.

Кіра хотіла з ним поговорити, запитувала як день пройшов на роботі. Але чоловік нічого не говорив, або він не чув цих запитань, або не хотів чути. Кожен вечір вони проводили окремо. Кожного дня вони були не разом.

З часом навіть почали спати в окремих кімнатах. То дружина себе зле почуває, то чоловік хропе. Два рази, а іноді й три вони разом проводили вечір у спальні, щоб виконати подружній обов’язок.

Але ці ночі стали не такими палкими й гарячими, а тільки щоб рахувалося. Ще трохи пізніше взагалі припинили й це робити, кожен жив у окремій кімнаті з власними думками. Кіра почувала себе зле, вона вважала, що має проблеми з жіночим здоров’ям.

Одного дня, жінка пішла до улюбленого ресторану побути з думками сам на сам. Та там вона зустріла молодого чоловіка, який підсів до неї та почав говорити компліменти й дивився такими закоханими очима. На наступний день, коли вони зустрілися, чоловік прийшов з красивим букетом.

Ввечері вони пішли до того ж ресторану де вперше зустрілися.

Кіра немов отримала ковток свіжого повітря. Почала одягатися у сукні та взуття на підборах. Змінила свій стиль та оновила зачіску.

Вдома вона й далі виконувала свої обов’язки: готувала, прала, прибирала. А поза межами квартири, вона знала, що на неї чекає інший чоловік з яким життя по-справжньому щасливе та повне барв яскравих.

З того часу вона розривалась на двоє: домашні справи та коханець. З чоловіком не зустрічалась, а якщо й зустрічалась, то нічого не говорила. Кіра не думала, про те чи знає її чоловік, що вона має коханця. Вона кожного вечора щаслива йшла з квартири до коханця. Всі її друзі та знайомі помітили, що вона змінилася, неначе помолодшала на кілька років.

А Кіра тільки дякувала.

Жінка не пригадує чи вона мала таке палке кохання ще коли була юна та молода.

Одного вечора жінка прийшла у ресторан, як і завжди. Коханця не було. Вона чекала його дві години, дзвонила, але він не відповідав. Вже й хвилюватися почала, можливо у нього якісь проблеми, тому не вийшло прийти на зустріч.

Лишень зараз вона згадала, що навіть не знає де чоловік живе. Всі зустрічі проходили у готелі, а запитати де він живе, Кіра не подумала. Та зрештою, вона дізналася, що він має іншу дівчину.

Повернулася додому, сльози навертаються, а виговоритися немає кому. У ваги від чоловіка уже давно немає, та й сама не дуже давала йому своєї уваги. Сіла Кіра і почала плакати. Вийшла з кухні й побачила чоловіка, який сидів на підлозі біля кухні. Він також плакав. Сіла Кіра біля нього.

І він почав говорити. Говорити про те, як сильно кохає її.

Кіра слухала та думала, яке складне життя. Через, які труднощі й випробування вони пройшли, щоб зрозуміти один одного.

КІНЕЦЬ.