Повернулась я з роботи додому, а тут виявився для мене “сюрприз”. Сестра хлопця оселилася в нас, і з того дня все почалося

Після тяжкого робочого дня я прийшла додому. Я мріяла про те, що зараз ляжу на ліжко і нарешті полежу. А то день видався дуже складним, було багато нарад, і голова страաенно бо ліла.

Але вдома на мене чекав не найприємніший сюрприз. Мене зустрів мій хлопець, він був таким радісним, мені здалося, що він підготував для мене якийсь подарунок.

Але виявилось, що це не найкраще, що я могла очікувати. Приїхала його сестра молодша, вона вступила до університету у нас у місті, і тому житиме з нами.

До чого мене ніхто не попередив. Я думала, що ми повинні були разом про це поговорити тим більше, що квартира моя повністю. Мій хлопець сам недавно переїхав. Його сестра Аня зухвало сиділа на моєму комоді, за який я віддала не малі гроші.

Я ввічливо попросила дівчину злізти з комода, бо він дорогий.

-Так? А на перший погляд здається, що якийсь старий, як у бабусі в селі. -Це антикваріат. І попрошу мої речі не чіпати взагалі.

Наступного дня хлопець мені повідомляє, що його на роботі відправили у відрядження на пару днів, і я маю доглянути Аню. Я одразу відмовилася від цього, бо дівчина вже доросла, а я у няньки не наймалася.

Це був мій законний вихідний день, я хотіла прогулятися із подругою. І тут помітила, що Аня паралельно зі мною почала збиратися, вона думала, що я візьму її на зустріч із моєю подругою. -Ні, я йду сама гуляти … ти йди куди хочеш. -Але ж у мене немає грошей.

-По вулицею гуляти можна безкоштовно, – відповіла я і пішла. Коли я повернулася додому, то на мене чекали батьки мого хлопця та Ані. Вони стали пред’являти мені претензії, що я залишила дитину одну без грошей у незнайомому місті.

Але я вчасно закрила їм роти. Взагалі-то у Ані є батьки, до того ж брат, так що я не зобов’язана утримувати власним коштом чиюсь сестру. і взагалі вони повинні бути вдячні, що я її безкоштовно пустила до себе жити.

Вони стали підвищувати на мене голос, але після цього я всіх вигнала зі свого дому. Та й хлопця свого бачити більше не хочу, він кинув мене у скрутну хвилину, до того ж ніяк не підтримав і не попередив.

КІНЕЦЬ.