Коли мені було 14 років, старша сестра ходила до ворожки і нагадала мені принца, який буде старший за мене. Він іноземець і дуже багатий.

Пройшло багато років. У 23 роки я познайомилася з привабливим чоловіком, який на 17 років старший за мене. Він забезпечений харизматичний серцеїд.

Я одразу ж закохалася. Ми почали зустрічатись.

Я мріяла вчитися у театральному і він пішов разом зі мною до акторської студії. Він на режисера, я на актрису.

Через рік я дізналася, що він має громадянську дружину і вони вже давно разом. Вона працювала за кордоном.

Розлучатися з нею він не збирався, а мені казав, що вони розлучилися. Так ми зустрічалися 5 років.

У мене не виходило з ним розлучитися, я його дуже любила, а він літав із нею на курорти за її гроші.

Потім виявилося, що всі подарунки, що він дарував, купувалися теж за її гроші.

Півтора роки тому ми розлучилися. Сильно посварилися.

Коли я йшла, він душив моїм шарфом і проклинав. Півтора роки я була у депресії, переживала та кохала.

Досі люблю, але сподіваюся, що все минеться.

Ця історія про те, що навіть якщо вам здається, що це ваша доля, що більше такого, як він немає, я відповім – це все ваші ілюзії. Якщо ви відчуваєте себе погано, потрібно просто бігти.

Я не стала чекати поки кохання мине, я дійсно все ще наче відчуваю те кохання, аде я знаю, що це все минеться.

І я знаю, що зробила це заради себе.

КІНЕЦЬ.