Вперше вони зіткнулися у супермаркеті. Тома розглядала пакет з молоком, шукала термін придатності, коли поруч прозвучав голос: — Свіжий? Від несподіванки пакет випав із рук дівчини, вибухнув і дівчина була оббризкана молоком до колін. — Ви чого kричите?! — Накинулася вона на чоловіка років тридцяти. – Я нормально запитав. Це ви незграбна. – спокійно відповів чоловік. – Хам! — резюмувала Тома, і захопивши інший пакет із молоком, вирушила до каси… Вдруге і втретє вони зіткнулися в селі, через тиждень . На вихідні подруга, Віка, запросила Тому до села до бабусі. Баба Оля вітала подругу внучки, ставилася як до рідної, тож дівчина з радістю прийняла запрошення. Увечері дівчата, одягнувшись, пішли на танці.

Під час танців Тому хтось штовхнув, і вона зламала підбори. — Дивіться, куди прете! — обурилася дівчина. — Це вам слід дивитися на всі боки, — почула вона у відповідь і побачила того хама з супермаркету. — Танцювати не вміє, а туди ж, на танцпол лізе! Ідіть у поле, потренуйтеся! Хам! Довелося дівчатам повертатися додому. — А давай до сусіда за яблуками полізем! Як у дитинстві! Пам’ятаєш? — Запропонувала Віка. Полізли. На дерево залізла Тома. Почувши гавкіт собаки Віка швиденько втекла до себе у двір. Тома залишилася сидіти на дереві. Собака, підбігши до дерева, залився гавкотом. — Що там, Граф? Знов котів ганяєш? — Почула Тома знайомий голос.

Чоловік підійшов, присвітив ліхтариком та виявив Тому. — Здрастуйте, приїхали. І що ви там робите, панночко? Яблука крадете? Давайте, злазьте. Граф красивих дівчат не їсть. — Я не можу. Пояс зачепився, ледь не плачучи, відповіла Тома. Чоловік допоміг їй злізти і провів до хвіртки, попередньо нарвавши яблук. — Ваш видобуток, — вручив він на прощання яблука Томі… Тома прийшла влаштовуватись на роботу. — Ви нам підходите. Але перш ніж прийняти вас на роботу, потрібна особиста зустріч із директором підприємства, — сказала кадровичка. Увійшовши до кабінету шефа і побачивши Антона, Тома зітхнула. — Я, мабуть, піду. Ви мене не приймете. — Чому ви так вирішили? Ваше резюме нас влаштовує, — зі сміхом в очах сказав Антон. Це була їхня остання, випадкова зустріч. За півроку Тома звільнилася. — Непристойно, коли чоловік із дружиною працюють в одній компанії, — сказав Антон.

КІНЕЦЬ.