Сьогодні я зранку сама ходила в магазин, яєць купила, масла, олії, та сусідка-пенсіонерка попросила свіжий батон купити по дорозі, принесла їй.

Справа в тому, що сусідка моя ще зовсім не старенька наче, їй 68 років, але здоров’я вже, як такого, на жаль, немає, ще й на 4 поверсі ми живемо п’ятиповерхівки без ліфта.

Звісно, це не велика проблема для більшості людей, але тітка Валентина намагається зайвий раз не виходити з дому без серйозних причин, адже каже, що їй важко піднятися на 4 поверх та ще й з торбами.

До неї, правда, частенько внучка приходить, яка й допомагає їй, бо усі інші зайняті завжди, їм ніколи навідуватися часто до моєї сусідки.

Внучці Валентини Світлані 23 роки, вона закінчила інститут, працює вже, живе окремо і від своїх батьків, і від бабусі, при цьому регулярно кілька разів на тиждень приїжджає допомагати жінці похилого віку по господарству: прибирає, миє, пере та готує щось старенькій.

Світлана приносить з магазину сумки з продуктами, ходить в аптеку, робить в квартирі прибирання, миє підлогу.

Вона також, без особливих проблем, оплачує бабусі комуналку через банк онлайн, допомагає записатися в поліклініку, з’їздити на таксі на запис, вийти погуляти у двір, розвантажити пральну машину, розвісити білизну, поміняти постільну білизну, помитися.

Загалом, внучка у моєї сусідки людина хороша й уважна, судячи з усього.

Ось начебто і невелике господарство в міській квартирі, де живе одна людина, але робота для Світлани знаходиться завжди і то багато.

Дітей у моєї сусідки двоє взагалі, і онуків у неї четверо, але до бабусі їздить лише одна Світлана. Решту ми тут і не бачили.

Якось я відверто сказала своїй сусідці – молодець, мовляв, у вас внучка! Зараз молодь якось не дуже розбіжиться допомагати людям похилого віку, тим більше, ось так їздити на постійній основі і робити всю роботу.

А бабуся і відкрила мені очі на всю цю допомогу.

– Так, – каже, – Світлана моя не безкоштовно до мене ходить. Ми домовилися, що я буду їй гроші платити за те, що вона мені постійно допомагатиме.

У бабусі хороша пенсія – і половину її вона віддає своїй внучці.

Ну там не мільйони, звичайно. Їй вистачає, за її словами!

Я, звісно, була трохи здивована, м’яко кажучи, коли почула всю правду про ту допомогу.

А потім подумала – зараз часто-густо бабусі за те, що з онуками своїми рідними сидять, беруть з дітей своїх досить таки нормальні гроші! Це вже в порядку речей таке.

Що свекрухи, що рідні матері. При тому, що і діти не олігархи, і не від хорошого життя дитину свою на бабусю залишають.

Багато сімей працюють, платять кредити, економлять на всьому, ще й бабусі зарплату платять.

І спробуй скажи, що це неправильно – бабуся з онуком повинна сидіти безкоштовно.

Тут же підніметься справжні виправдання – бабуся нічого нікому не винна, їй теж з малою дитиною сидіти не легко. Вона своїх дітей виростила, дайте їй тепер пожити собі на втіху.

Зате якщо внучка ходить до бабусі допомагати за гроші, як от з ситуацією з моєю сусідкою – люди чомусь обурюються: як так можна.

Щиро кажучи, я й сама дуже добре розумію, що характер у більшості бабусь зараз не цукор. З чужими людьми так прямо такі хороші та милі, що й не запідозриш нічого недоброго, а зі своїми – то такий характер показують.

Іноді я думаю, і сусідка моя десь така ж сама. Не дарма її діти роками носа не показують до неї.

Тільки Світлана сама ось і їздить стільки часу до неї.

Я якось запитала у Світлани:

– А з онуками вона свого часу моя сусідка своїм дітям допомагала?

– Та яке там, про що ви говорите?, – сказала онучка Валентини.

А я от не знаю, чи це дійсно неправильно, з боку внучки – брати з рідної бабусі гроші за допомогу у такий скрутний для нашої країни час?

Бабуся Валентина не те, щоб дуже багата. Так, живе краще, ніж більшість звичайних пенсіонерів, але не набагато.

А враховуючи й те, що вона платить внучці, на себе у неї залишаються взагалі копійки. Хоча і внучку теж можна зрозуміти?

Молода дівчина замість гулянок і відпочинку з друзями їде в свій вихідний або після роботи до бабусі, вислуховує не завжди цікаві розмови, миє, тягне сумки з магазину – і отримує за все це не такі вже й великі гроші, якби цей час прибирала б у чужих людей, то їй заплатили б значно більше.

Заздрити, звичайно, особливо нічому. Спасибі треба сказати внучці, що хоч за гроші ходить, інакше б і зовсім стара бабуся була б одна.

Я раніше шкодувала Валентину, засуджувала Світлану.

А зараз задумалася, напевно внучка правильно й робить, що гроші бере?

І такі відносини бувають у рідних людей, кого тут потрібно зрозуміти і підтримати, не знаю.

КІНЕЦЬ.