Попередня дружина мого чоловіка пішла до іншого, покинула Артема. Через якийсь час він зустрів мене. Ми побралися. Але тепер я “під лупою”  – постійним контролем і надзором зовиці Марини. “А він сам мен попросив!” – кинула мені в обличчя сестра Артема.

Та розповім свою історію вам від початку, дорогі читачі, можливо, почую якісь корисні для мене поради.

Відтоді, як ми з Артемом офіційно стали чоловіком і дружиною, сестра мого чоловіка щодня надсилає мені повідомлення з запитаннями, де я, що роблю, з ким і так далі. На мене це давить, я починаю бентежитися, оскільки подібні повідомлення я отримую щодня або через день, щоб я не робила.

Вона знає, коли я йду і коли приходжу, бо спостерігає у вічко вхідних дверей своєї квартири, яка розташована напроти нашої на сходовому майданчику. Вона навіть чує, як я зачиняю і відчиняю двері. Усі її дії нагадують мені стеження.

Коли я після роботи повертаюся додому, мені зазвичай хочеться побути самій, відпочити, зробити свої справи, щоб мене ніхто не чіпав. Але Марина цього не розуміє.

Зовиця постійно просить мене посидіти з її дітьми, позичити сіль, сфотографувати її та щось інше, а якщо я говорю про свою втому, вона змінює тон більш різкий і все рівно наполягає на своєму.

У мене складалося відчуття, що вона сприймає нашу з чоловіком квартиру як продовження своєї оселі. Приходить без запрошення, просто ставлячи мене перед фактом, що теж мені не подобається, бо в моїй сім’ї такого не було.

Під час наших зустрічей з Мариною вона майже нічого не говорить, тільки ставить запитання мені і слухає те, що я говорю. А якщо я прямо кажу про свою втому, вона вдає, що не чує.

Одного разу я не відповіла на повідомлення Марини, і тоді вона почала дзвонити нам у двері з проханнями покликати мого чоловіка, хоч вона в курсі того, що зазвичай у цей час він на роботі.

Дивно, що самому Артему вона не зателефонувала і не написала, перш ніж прийти шукати його в нашій квартирі. Я не відкрила, і що тільки я не почула – ви не уявляєте, навіть не хочу повторювати.

Мені стало ясно, що сестра Артема просто слідкує за мною, щоб спіймати на “гарячому”. Але я люблю свого чоловіка і нікого іншого у мене навіть у думках немає!

А найсумніше те, що коли я запитала Марину, чому вона за мною стежить, я почула:

“А він сам мен попросив!” – кинула мені в обличчя сестра Артема. Я просто не можу оговтатися від цих її слів.

Прошу, будь ласка, допоможіть розібратися. Я не знаю що робити, чи варто лишатися поруч з Артемом? Яке майбутнє чекає нас, нашу родину? Я ж так хотіла бути з ним, народити дитину. Але через його поведінку і вчинки його сестри, я тепер не знаю, що й робити.

Джерело