Помітив, що Tесть ходить в одних і тих же затоптаних черевиках і куртка на рукавах затерта. Коли він вчергове завітав до нас у гості, я поцікавився, чому він не купить новий одяг, адже цей явно зносився

З майбутньою дружиною я познайомився на весіллі у брата, який переїхав жити до міста. Олеся теж місцева, а я родом із сусіднього села. Між нами виникла взаємна симпатія й ми почали зустрічатись.

Щоб побачитись із коханою, постійно приїжджав до неї у місто. А згодом запропонував одружитись. Олеся відповіла згодою.

Я планував, що після весілля житимемо у мене в селі, але тесть мене переконав переїхати у місто. Адже йому у спадок дісталась квартира й він готовий нам її подарувати. Старий батько хотів, щоб ми жили поруч й казав, що допомагатиме чим зможе.

Олеся – єдина дочка Андрія Євгеновича. Вона його улюблениця, а до мене тесть ставиться, як до рідного сина. Я дуже його поважаю і вирішив пристати на його пропозицію.

Андрій Євгенович свого слова дотримав. Він допоміг мені знайти мені роботу, ще й щомісяця давав якісь гроші. Згодом няньчив онуків. Я йому безмежно вдячний за підтримку та піклування.

Та якось помітив, що тесть ходить в одних і тих же затоптаних черевиках і куртка на рукавах затерта. Коли він вчергове завітав до нас у гості, я поцікавився, чому він не купить новий одяг, адже цей явно зносився. Та Андрій Євгенович пояснив, що у нього не настільки велика пенсія, щоб витрачати зайві кошти.

Ми поговорили з дружиною і я запропонував придбати йому новий одяг та взуття. З того часу ми відмовляємось від будь-якої матеріальної допомоги з його боку. Та дізнались, що старенький економить на їжі й купує собі неякісні продукти. Після цього самі почали давати йому гроші. Та ситуацію це не змінило, Андрій Євгенович продовжував економити на харчуванні. Він відкладав гроші, бо боявся скрути.

Якось дружина завітала до батька в гості й він пригостив її тим, що їсть сам. Після такого частування, Олесю забрала швидка з харчовим отруєнням. Тесть щиро вибачався. Йому було дуже незручно, але це спонукало його переглянути власне харчування, й він нарешті почав купувати нормальні продукти.

Ми запевнили його, що він може розраховувати на нас і ми не залишимо його напризволяще. Тепер тесть нормально харчується та купує якісний одяг. А ми допомагаємо, чим можемо.

КІНЕЦЬ.