Поліна, 55-річна жінка, зіткнулася з непростою ситуацією, коли її дочка Зіна захотіла, щоб вона покинула їхню хату. Зіна, незважаючи на свою красу, відчувала труднощі в житті через брак розуму. Їй було важко вчитися та працювати, де її часто висміювали та використовували у своїх інтересах.

Її особисте життя було не кращим: чоловіки використовували її, і вона не знаходила серйозних стосунків, поки їй не перевалило за тридцять.

Зрештою Зіна зустріла Олега – чоловіка, який віддавав перевагу покірним партнерам. Їхні стосунки розвивалися стрімко, і вже через місяць після знайомства вони вирішили жити разом і одружитися.

Поліна була стурбована такими темпами, але промовчала, бо Зіна здавалася щасливою.

У спільному житті виявилася справжня сутність Олега. Він вимагав м’яса у своїх стравах і одноосібно розпоряджався предметами побуту, такими як телевізор, перемістивши його у їхню з Зіною кімнату.

Зіна задовольняла його забаганки, навіть використовувала власні гроші на побутові витрати, тоді як Олег нічого не вносив. Це стривожило Поліну, особливо після того, як вона виявила записник з витратами Зіни.

Коли Зіна та Олег планували побратися, а незабаром і завести дітей, вони попросили Поліну з’їхати, щоб отримати більше простору.

Поліна відмовилася, розуміючи, що має захищати свої інтереси. Вона вирішила залишитись у своїй квартирі, на яку заробила сама. Подруга Поліни стала свідком ситуації і порадила Поліні змінити заповіт, щоб квартиру було записано лише на її ім’я, побоюючись, що Олег може маніпулювати Зіною, щоб змусити її відмовитися від своєї частки на його користь.

Вона запропонувала Поліні притулок і похвалила її за те, що вона зробила кроки щодо захисту себе та свого майна від партнера-маніпулятора Зіни.

КІНЕЦЬ.