У нас у сім’ї ніколи не було великих свароk. Із чоловіком наро дили двоіх дітей, обидві дівчинки одного віку. Наші близнюки були дуже дружними, ми були схожі на звичайнісіньку нормальну родину.

Але потім мого чоловіка скоротили на роботі. Було дуже nрикро, бо чоловік заробляв дуже багато. Він заробляв так, що навіть мені не доводилося працювати, ми й так могли собі багато дозволити.

Жити інакше чи бі дніше ми не хотіли. Спочатку нас рятували мої накопичення, але коли грошей почало ставати менше, то ми з чоловіком задумалися. І саме в цей час моя хороша подруга сказала, що збирається поїхати на заробітки за кордон.

Я вирішила, що поїду з нею, доки чоловік не знайде собі гідну роботу. Я приїхала до Італії, ми разом з подругою стали доглядати одну хво ру стареньку.

Роботи по будинку було чимало, але з подругою ми справлялися добре. Більшу частину грошей я відправляла чоловікові з доньками, сильно за ними сумувала. Тільки от чоловік ніби не шукав роботу, ну звичайно, легше ж жити на мій рахунок, ніж самому горбатитися. І ось моя подруга вирішила, що у вихідні поїде назад до нас у місто, у неї мами день народження мав бути.

Вона без попередження вирішила перевірити, як живуть мої дівчатка із чоловіком. Але коли вона зайшла до квартири, то не застала моїх доньок. Удома був мій чоловік з якоюсь жінкою, у них була романтична вечеря, прямо за нашим сімейним столом.

Подруга як все мені розповіла, я першим рейсом приїхала додому і влаштувала для чоловіка велику істериkу. Я викинула з балкона всі його речі і одразу пішла подавати на розлу чення. Він прини зив мене, як ніхто у світі. Поки я працювала для нього, він водив у наш будинок чужих жінок, і прощати його не збираюся.

КІНЕЦЬ.