Це історія почалася три роки тому. Тоді свекруха серйозно захворіла і потрапила в лі карню. Причому її перебування в лік арні збіглося з розпалом дачного сезону і нашою відпусткою. Ми, звичайно, не могли залишити хвору свекруху і відправитися куди-небудь відпочивати. Однак свекруха попросила нас не сидіти без діла в місті, а доглянути за врожаєм, щось полити, щось зібрати.

До цього випадку свекруха, звичайно, зазивала нас на дачу, але ми не їздили туди. Вона ж, будучи жвавою жінкою, не наполягала. Сама з усім справлялася. Але тут вже було без варіантів. Ми не могли відмовити їй і допустити, щоб праця свекрухи пішла нанівець. Приїхавши туди, ми з чоловіком вирішили проявити ініціативу і не обмежуватися лише програмою мінімум — чи то пак поливанням/збиранням врожаю, а зробити так щоб мамі/свекрусі було затишніше на дачі.

Прибралися на ділянці і в будинку, чоловік дещо підремонтував і вдосконалив. Вбиральню на вулиці, що загрожує ось-ось розвалитися, зніс і поставив нову… Але, так би мовити ініціатива має ініціаторів. На наступний рік, свекруха заздалегідь стала заговорювати нам зуби, щоб ми присвятили свою відпустку її дачі.

Але у нас були плани на відпустку — ми хотіли поїхати на море. Про що і поставили свекруху до відома. За три дні до поїздки, свекруха дзвонить синові. — Мені погано, приїжджай, синку, — сказала вона. Природно, ми з чоловіком кинулися до неї. Викликали швидку, лі карі сказали гіпертонія. Запропонували лягти в лі карню, але свекруха відмовилася. Вони зробили укол і поїхали.

Ми просиділи поруч з нею всю ніч. Природно, поїздка на море накрилася мідним тазом. Чоловік категорично відмовився залишати матір одну в такому стані, а я не захотіла їхати одна. І знову, як рік тому, ми були відряджені на дачу. Причому свекруха видала нам план робіт в письмовому вигляді.

Із завершенням нашої відпустки і свекруха одужала… Цього року знову повторився минулорічний сценарій. Ми з чоловіком зрозуміли, що свекруха вміло грає на своїй гіпертонії. А ми нічого їй протиставити не можемо. Ось і думаємо, що нам зробити, щоб свекруха не змогла нам перешкодити і в майбутньому році?

КІНЕЦЬ.