Ми із чоловіком разом уже 5 років. Він старший за мене на 10 років. У нас двоє маленьких дітей.

На початку відносин пережила те, що він чіплявся до моєї подруги. Він пояснив це тим, що 30 років жив один і звик ні в чому собі не відмовляти, що зрозумів, що йому все вистачає в нашому житті і більше такого не повторитися.

Скандали, звичайно, часті були після цього, я його ревнувала, він пив із друзями, і чим більше зростала моя недовіра до нього, тим більше і частіше він пив, і міг пропадати на дві доби. Останні пів року минули більш-менш без скандалів, але й особливого тепла у стосунках не було.

У результаті нещодавно виявила, що він закоханий в іншу дівчину, пише їй, що кохає, і щоб вона йому сказала, чи відчуває вона те саме чи ні.

Дівчина м’яко відправляє його до дружини.
Коли я попросила пояснити ситуацію, він сказав, що кохає і її, і мене, що це скоро минеться, що я сама винна в цьому, і т.д. Попросила розлучення, він сказав, що йти не хоче, бо в нього тут діти, і що якби не було дітей, то він би давно пішов.

Просить мене просто забути цю ситуацію та жити далі. А я щодня думаю, що робити далі.

Подруга радить не звертати на це уваги і жити з ним і далі, але на своє задоволення одним словом зраджувати йому і не ображатися на його зради. Але я боюся, що врешті-решт він піде, проживши зі мною ще пару років, знайшовши ту дівчину, яка його пригріє.

Не хочу сидіти і чекати на це. І зраджувати теж не хочу йому.

Загалом, я не знаю що робити, чи реально жити в кайф і заради дітей, чи розлучитися. Просто не знаю, як не звертати на це уваги.

КІНЕЦЬ.