Не можу передати словами ті відчуття, які мене охопили, коли я випадково побачила свого чоловіка з к0ханкою. Я тільки но хотіла його покликати та помахати рукою, аж тут помітила, що до нього підбігла молода дівчина, й він її підхопив рукою за талію та поцілував.

Я так й застигла з піднятою рукою, яка повільно опускалася в міру того, як я все розуміла. Вони так й стояли в мене перед очима та цілувалися. Я навіть не оговталася після цього, як мій чоловік провів цю дівчину до своєї машини, й вони кудись поїхали. Та чи потрібно пояснювати, куди вони могли поїхати після такого палкого повітання. Авжеж точно не на екскурсію у музей чи зоопарк.

Я стояла й плакала. «Що робити далі, як жити з тим, що твій чоловік, який щодня тобі говорить, що кохає тебе, ось так підло зраджує з іншою. А я навіть не помічала нічого. Наївно йому вірила та кохала. Можна сказати, що кожну пилинку з нього здувала». Засмучена я повернулася додому.

Зі стін на мене дивилися наші весільні фотографії. Яка я там щаслива та усміхнена, яким поглядом він дивиться на мене. Невже все це неправда. Коли він почав мені зраджувати з тією, навіть не знаю, як її назвати. Як довго я знаходжуся у стані обманутої жінки.

З роздумів мене вивів настінний годинник, який пробив пів на шосту. Невже я так довго сиділа та думала про зраду. А що ж тут думати потрібно діяти. Незабаром він повернеться додому. Чоловік ніколи не запізнювався, завжди був пунктуальним. Я витягнула з шафи всі його гарно розкладені по полицях речі й купою жбурнула їх за двері нашої квартири.

«Плювати, що подумають сусіди. Яка їм зрештою різниця, що відбувається у нашій квартирі. У великому місті нікого не цікавлять проблеми маленьких людей,» – подумала я. На зміну розпачу та розгубленості прийшов гнів та рішучість. Більше його ноги не буде у квартирі.

Через якихось двадцять хвилин весь його одяг разом з документами був розкиданий на нашому поверсі. Щось навіть попадало вниз. Наші фото також опинилися за межами квартири. Я більше не могла дивитися на його усміхнене обличчя. Мені здавалося, що він насміхається наді мною. Коли все було зроблено, я просто зачинила двері й вставила у замок свій ключ, а сама ввімкнула музику.

Через гучну музику я не одразу почула, що чоловік почав стукати у двері. Та в принципі й після усього я ніяк не реагувала.

Бачила, що мій телефон світився в іншій частині кімнаті. Дзвонити міг тільки він. Але того дня я не збиралася з ним розмовляти та вислуховувати брехню. З мене досить.

Я не знаю, скільки він тарабанив у двері, але розмовляли ми тільки на наступний день та й то через телефон. Моїм першими питанням було, чи прийняла його коханка на ночівлю з речами. З цього він все зрозумів.

А через два місяці ми розлучилися. І чесно сказати я рада, що випадок відкрив мені очі.

Джерело