Ми з Аліною пов’язали себе узами шлюбу після закінчення школи. Справа в тому, що ще в період наших відносин вона завагітніла, тож я зробив їй пропозицію.

Незабаром після весілля я знайшов прибуткову роботу – друзі допомогли – а паралельно я вступив вчитися заочно до технікуму. Моя сім’я ніколи ні чого не потребувала.

У нашій сім’ї народилося троє дітей – двоє синів та донька. Ми жили щасливо – у мирі та злагоді. У нас майже не траплялося сутичок та конфліктів. Зі свого боку, я ніколи не сумнівався у вірності своєї дружини, ніколи жодних претензій їй не висував.

Коли діти підросли, Аліна влаштувалася працювати. Їй часто доводилося їздити у відрядження, але я не заперечував проти цього. Адже діти вже були самостійними, у них з’явилися сім’ї та діти. Згодом Аліна стала частіше пропадати на роботі, але я все одно ставився з розумінням.

Нещодавно я поїхав у сусідню область по роботі, щоб підписати договір із постачальником овочів для нашого підприємства. І ось я зайшов до кабінету, ми з колегою Анатолієм обговорювали робочі моменти. Але раптом мій погляд привернула фотографія, що лежала на його письмовому столі.

На ній була моя дружина Аліна, яка з усмішкою на обличчі обіймає Анатолія. Я був вражений і не міг повірити своїм очам. Все всередині мене похололо, документи впали з рук. Я швидко постарався відновити самовладання і якомога нейтральнішим тоном запитати у колеги: – А хто ця жінка на фотографії?

Толя посміхнувся.

– Це моя дружина , – сказав він, ніжно подивившись на фотографію.

– Ми з нею вже чотири роки разом. Хочеш познайомитися? Якраз збирався тебе ввечері запросити до себе у гості. Вона в мене чудова, щоправда, часто у відрядження їздить. Я мовчки кивнув головою.

До самого вечора не міг знайти місця. І ось я стояв на порозі його будинку.

Постукався, зайшов у будинки Анатолія – а там моя Аліна. Я зрозумів, що якщо затримаюся тут хоч на секунду більше, то буде великий скандал, тож просто мовчки розгорнувся та пішов. Тієї ж ночі я поспішив виїхати в рідне місто.

Аліна приїжджала, слізно просила у мене вибачення. Але я її не зміг пробачити, та й діти теж з нею після такої зради не розмовляють. Анатолій покинув її через кілька років: знайшов молодшу жінку.

КІНЕЦЬ.