– Коханий, а це хто? Я її начебто не знаю? – Марина вказала пальцем у натовп усміхнених людей на екрані ноутбука. Фотограф щойно надіслав їй на пошту фотографії з їх із Сашком весілля.

Молода дружина відразу влаштувалася на дивані з ноутбуком і почала розглядати фото. Помилувалась собою в білому вбранні, з розчуленням і гордістю перегорнула фото де вони разом із Сашком, а коли дійшла до фотографій з родичами та друзями, то почала придивлятися з подивом. На фото була жінка, яку Марина не знала.

Гостей на весіллі було більше сотні і багатьох із них Марина бачила вперше, запам’ятала не всіх. Не до цього було на весіллі, запам’ятовувати хто кому ким доводиться, тим більше що родичів у Сашка було дуже багато. Марині стало ніяково, вона гортала фотографії по колу.

Ось ця жінка стоїть прямо поруч із ними та з усмішкою дивиться на Сашка, ось стоїть за плечем і начебто обіймає його. На фото з батьками невідома жінка примудрилася протиснутися між Сашком та його мамою.

Побачивши фотографію, Сашко застиг і струснув головою, придивився, потім відібрав у дружини ноутбук і став швидко перегортати весільні фото. Марина терпляче чекала, а Сашко ставав похмурішим. Нарешті чоловік з тріском закрив ноутбук і видихнув.

– Ну то хто це? Я серед запрошених її не пам’ятаю, – Запитала Марина.

Сашко мовчав.

– Ну скажи мені, що це за жінка на нашому весіллі?
– Тобі краще не знати. – похмуро відповів Сашко. – Мама бачила фотографії?

– Ні.
– Добре. Їй також краще не знати.

Скільки Марина не питала, як не намагалася довідатися про таємницю, Сашко наполегливо відмовчувався чи огризався. Через два дні Марина не витримала і напросилася в гості до свекрухи, розмову почала здалеку. Сказала, що на весіллі було стільки гостей, що вона не всіх запам’ятала, а з деякими навіть познайомитися не встигла.

Євгенія Михайлівна сама запропонувала їй розповісти, де чиї родичі і як кого звуть. Марина показала їй фотографію, де в центрі була сама Марина із Сашком під ручку, а з боків від молодят – батьки. З-за плеча Сашка виглядала та сама невідома жінка. Вона стояла між ним та його мамою трохи позаду. Євгенія Михайлівна глянула на фото, охнула та схопилася за серце.

– Хто? Хто це? – Злякалася Мрина.
– Це мама Сашка.

– Я знаю, а поряд хто стоїть? Ось це? – Марина вказала пальцем в усміхнене обличчя на фотографії.

– Я ж кажу, мама.

Марина струсила головою і здивовано глянула на свекруху.

– А Ви тоді хто?

Заспокоївшись, Євгенія Михайлівна розповіла Марині, що Сашка вони усиновили. Його справжня мама жила по сусідству, вона сильно гуляла, Сашко часто блукав двором, голодний та втомлений.

– Ми з чоловіком спочатку допомагали чим могли. Жаль його було дуже. То одяг якийсь, то продукти, ну, ти розумієш … – говорила свекруха, розглядаючи килим під ногами, – А потім, коли її позбавили прав, Сашка в дитбудинок відправити хотіли, ну ми його до себе і забрали, адже він нам не чужий.

Марина ще раз пильно подивилася на фото. Жінка про яку говорила свекруха, гулящою зовсім не виглядала, та й молодша була років на п’ятнадцять-двадцять, ніж мала б бути.

– А як вона на весілля пробралася?

Євгенія Михайлівна перехрестилася і подивилася на стелю.

– Привітати, мабуть, приходила. Її не стало, коли Саші 7 років виповнилося. Це він вже потім, коли виріс, захотів її знайти і з’ясував. Немає її вже дуже давно, тільки фотокартка залишилася. Там вона приблизно так і виглядає.

Марина видихнула.

– Тобто це всього лише привид справжньої матері Сашка?!

– Ти як би рада, – здивувалася свекруха.

Марина посміхнулася й обняла свекруху, що витирала сльози.

– Ви ж не уявляєте, що я за ці два дні собі навигадувати встигла! А це лише мама прийшла сина з весіллям привітати.

Євгенія Михайлівна кивнула невпевнено.

– Я тільки одне зрозуміти не можу, – насупилася Марина, – чому Сашко мені одразу не сказав? Навіщо приховувати?

– Розумієш, ми з ним домовилися тобі не розповідати. Сашко дуже переживав як ти до мене ставитимешся, якщо дізнаєшся, що я… не рідна…

Марина здивовано скинула брови, задумавшись на мить.

– Знаєте, я, здається, ще більше Вас поважатиму. А мама Ви справжнісінька! І яка різниця, які тут поряд привиди ходять.