У мене була дуже сувора мама. Навіть не знаю, як під таким контролем мені вдалося вийти заміж ща чудового чоловіка. Михайло столяр, проживає у нашому селі змалечку. Ми з ним дружили з самого дитинства.

Мама погодилась на наш шлюб, але з умовою, що ми будемо проживати разом із нею. Так і сталося. Якось я дізналася, що вагітна та захотіла стати на облік. Мама стала у дверях та сказала, що нікуди мене не пустить. Переконувала мене у тому, що нічого хорошого в тих лікарнях немає та я зможу народити вдома. Була категорично проти УЗД обстеження тому, що це зайве опромінення.

Коли у мене виріс великий живіт та я вже не могла ходити, Михайло сказав, що повезе мене в лікарню, як тільки мама засне.

Так і сталося, тільки посеред дороги в автомобілі закінчилося пальне та довелося викликати швидку допомогу.

Прямо в кареті швидкої допомоги у мене почалися перейми. По прибуттю до лікарні мене запитали де мої обстеження та аналізи. Я сказала, що немає. Михайло розповів нашу ситуацію та ми стали готуватися до сюрпризів.

На щастя все обійшлося добре та у нас народилася трійня, всі дівчатка. Ми з Михайлом не могли повірити своєму щастю.

А лікарі лише дивувалися як я така тендітна жіночка без жодного обстеження змогла самостійно народити трійню.

КІНЕЦЬ.