Не люблю свою племінницю. Моя сестра виховувала одна дочку. Все їй дозволяла, потурала у всьому і ні в чому не відмовляла. Виростила егоїстку, як і слід було чекати.

Я їй казала, що вона ще наплачеться з такою донькою, але сестра тільки гнівалася.

Так і сталося. Племінниці вже 20 років, ніде не працює та не вчиться. Після школи не вступила, вирішили з мамою, що підготується до наступного вступу.

Але другого року племінниця вирішила піти на курси майстрів манікюру. Говорила нам усім, що робота прибуткова і можна вдома працювати, потрібно лише клієнтську базу набити.

Курси (платні) закінчила, попрацювала у кількох салонах, але з кожного йшла сама.

Їй не подобалося рано вставати, слухати начальницю. Вдома спочатку робила манікюр та педикюр своїм подругам.

Хтось із них платив, а хтось просто з тортиком приходив.

Але племінниці все це подобалося, адже мати її повністю утримувала, а з подругами можна попліткувати, каву попити.

Сестрі дочка не допомагає по дому ні в чому. Ось так племінниця сидить на шиї моєї сестри, яка порошинки з неї здувала.

Уявляю, яка старість на неї чекає.

Зі мною вона не розмовляє, коли приходжу до них у гості, іде до своєї кімнати. Я не раз пояснювала їй, як треба поводитися. Кому це сподобається?

КІНЕЦЬ.