Півроку тому я розлучилася. І тепер зустрічаюся з рідним братом колишнього чоловіка. І колишня свекруха знову може стати діючою.

З Сашком ми зустрічалися кілька місяців, а потім він запропонував мені вийти за нього заміж. У нього була своя квартира, непогана робота, а ще він на 5 років за мене старший. Ну й що, що особливо не любила. Але я подумала і вирішила погодитися: він уже дорослий чоловік, дитячі проблеми мали залишитися в минулому. Логічно?

А ось і ні. Після весілля Сашко все думав про те, як би йому заробити купу грошей для нашого з ним безбідного життя. Вкладався в одну ідею, прогорів, потім працював над іншою. І теж прогорів. Ну, так буває, нічого не вдієш. Але я не хотіла з ним через це конфліктувати навпаки, намагалася підтримувати і надихати. Однак це все було дарма.

За кілька днів до того, як я дізналася, що чекаю дитинку, Сашко сказав мені, що збирається спробувати щастя в іншій країні, заробити там нормально і вкласти у новий бізнес. По суті, він поставив мене перед фактом.

Але, навіть коли я йому сказала, що при надії, це ніяк не змінило його плани. Він все одно поїхав і залишив мене саму. Так, він надсилав якісь гроші, передаючи їх мені через брата. Але його самого поруч не було.

Потім наше спілкування поступово зійшло нанівець, а на третій місяць чоловік сказав мені, що він подумав і вирішив розлучатися. Дитина не входила в його плани, розлучення на відстані і кожен вільний як вітер в полі.

Приблизно у цей період між мною та братом Сашка Богданом почали зав’язуватися романтичні стосунки. Ми до цього бачилися лише кілька разів. Але тепер Богдан нарешті відкрився і зізнався, що давно був у мене закоханий. Я вирішила не не заморочуватися тим, що він, насправді, мій дівер, родич. Це лише назва, а після розлучення ми взагалі не родичі.

Ми почали зустрічатися з Богданом і продовжуємо наші стосунки досі. І я цьому дуже рада. Богдан дуже добрий чоловік і любить мене й мого сина, я це бачу.

Однак біда прийшла, звідки не чекали. Спочатку, дізнавшись про те, що тепер рідний брат може замінити батька його дитині, Сашко  почав писати мені у соцмережі та ставити умови. Його чомусь не влаштовував такий розвиток подій. І брату він теж дзвонив, але той з ним навіть не розмовляв.

Потім у процес влилася сестра Сашка й Богдана – Тетяна. Спершу вона вдавала, що не хоче приймати нічий бік, а лише бажає, щоб усі заспокоїлися і були щасливі.

Але потім вона написала Богдану величезне повідомлення про те, що він руйнує свої добрі стосунки з їхньою родиною і йому треба переглянути свої погляди на життя, бо наш зв’язок ні до чого доброго не приведе.

Я, зізнатися, хотіла з цією жінкою поговорити особисто, але Богдан мене відмовив. Розповів, що вона з дитинства любить контролювати їх і повчати, як правильно жити. Ну, я й послухалася. Поки про себе голосно не заявила їхня матуся.

Колишня свекруха Лідія Іванівна раніше не виявляла до мене особливого інтересу. Навіть на весіллі вона не підійшла до мене особисто, просто сказала якийсь млявий тост, а потім сиділа мовчки за столом цілий вечір.

Мене це влаштовувало – я не особливий прихильник усіх цих походів у гості до родичів. Тож побачити її знову було як мінімум дивно. Що ж ти раніше мовчала, коли твій син покинув мене саму?

У свекрухи (хто знає, може, ще майбутньої?) були свої аргументи проти нашого з її другим сином союзу. Вона намалювала нам умовно таку ситуацію. Що буде, якщо ми одружуємось і у нас з’являться свої діти? Як пояснити старшому, що вони його не рідні брати, а двоюрідні? І взагалі, це якось не по-божому і грішно. На що я їй відповіла, що, звичайно ж, розповім її онуку, коли він підросте. Особливо щодо його рідного батька. Не пропущу жодної деталі.

Така відповідь свекруху не влаштувала, і вона почала голосити, що я приворожила її сина, і що насправді все було не так. Ага, вона ж краще знає, так. Якоїсь миті я не витримала і нашу зустріч довелося завершити. Та й про що можна говорити з людиною, яка звикла, що всі її примхи виконуються? І взагалі тільки свекруха знає, як треба жити на цьому світі. Терпіти таких не можу.

Ось такі справи. Здавалося б, ну покинув ти мене – так іди гідно. Хоча б не заважай шукати своє щастя та щастя твоїй дитині. Але ні. Навіть на це в тебе не вистачило духу. Всю сімейку підключив. А днями Сашко сказав, що планує приїхати додому, хоче побачитися із сином та братом.

І навіть не знаю тепер, що робити. Богдан заспокоює мене, обіцяє, що все пройде спокійно. А я подумую на цей період поїхати до тітки в сусіднє місто. Навіщо провокувати ці неприємні сцени і з’ясовування стосунків? А з іншого боку – у мене немає підстав заборонити рідному батьку побачитися з дитиною. І як правильніше вчинити? Підкажіть!

КІНЕЦЬ.