Ми з Вовою зустрічалися вже давно, років 5. І ось вирішили нарешті одружитися. Квартира у нас вже була. Точніше, це була квартира Вовиної бабусі, вона хотіла на онука квартиру переписати, але не встигла і померла.

Квартира перейшла у володіння Вовиної мами, але вона сказала, що їй ще одна квартира не потрібна, тому ми з чистою совістю туди заїхали. А потім я заваrітніла.

Ми дуже хотіла дитину з Вовою, тому вирішили не тягнути. Тільки ось для дитини потрібні всі найкращі умови. Квартира бабусі була в поганому стані, потрібно було міняти цей старий ремонт,

та й меблі всі облізлі, ще й побутову техніку не завадило б оновити. Так молодята вирішили зробити великий капітальний ремонт. Поки йшли роботи в квартирі, то вони жили у батьків нареченої. На ремонт rроші дали батьки, у молодят були накопичення, плюс ще Вова про всяк випадок взяв суму в банку.

Батьки Вови в цьому всьому ніяк не брали участь, навіть допомоги заради пристойності не пропонували. Коли весь ремонт був готовий, і Вова з дружиною переїхали, то мама Вови вийшла на пенсію.

Свекруху не влаштовувала її маленька пенсія, адже вона звикла жити на широку ногу. А грошей не вистачає…

тоді їй в голову прийшла просто геніальна думка. Свекруха заявила, що квартиру бабусі буде здавати в оренду і на ці гроші жити, тут втрутився Вова: — Ти в своєму розумі, ми на цей ремонт стільки грошей витратили і все заради якихось квартирантів? — Ну а що, я ж повинна якось заробляти.

— Ми робили ремонт спеціально для дитини, він народиться днями, а ти про rроші думаєш! В цілому, Вова зайняв позицію дружини. Перед тим, як покинути будинок, Вова з дружиною зіпсували весь ремонт, забрали всю техніку — і так віддали ключі матері. Вова вирішив, що як він прийшов в той край, так його і залишить.

КІНЕЦЬ.