Прикро мені писати сюди, але я, загалом, роблю це через те, що в нашій родині зараз такі непорозуміння виникли, з яких я просто не можу знайти вихід сама, тому буду рада почути пораду людей, які мені допоможуть у цьому.

Свого часу ми з чоловіком Павлом купили свою квартиру.

Правду кажучи, на неї більше грошей заробила, все таки я, адже я заробляю більше свого чоловіка.

Згодом ми стали збирати речі, щоб переїхати в своє власне житло від свекрухи.

З мамою мого чоловіка ми жили разом під одним дахом майже 5 років.

Ми щасливі збиралися переїжджати, а коли свекруха побачила, що ми з’їжджаємо, то була якась, на диво, сумна, зовсім незадоволено.

Спочатку вона мовчала, а потім запитала у нас, як тепер вона платитиме комунальні за свою трикімнатну квартиру і за що тепер харчуватиметься, якщо у неї мало грошей на сьогоднішній день?

Чоловік мій відразу сказав, щоб мама продавала свою велику квартиру і купила однокімнатну, а гроші, які залишаться, і будуть їй на життя.

А наступного дня нам подзвонила рідна сестра мого чоловіка.

Зовиця була незадоволена і сказала, що ми маємо порівну скидатися мамі на комунальні платежі, адже їй зараз дуже важко живеться і по черзі будемо купувати їй продукти.

Ми подумали з Павлом і погодилися на її пропозицію.

Зовиця цілих 3 місяці виконувала домовленість, а потім сказала, що в неї немає грошей на все це і мамі допомагати вона не може, як раніше.

Ще декілька місяців ми допомагали матері чоловіка самі.

Та потім я сказала їй, що не можемо одні все оплачувати самі, нехай доньку просить про допомогу.

Та свекруха мого чоловіка, свого сина, запевнила, що ми зобов’язані їй допомагати, адже багато років жили в неї, в квартирі її, а донька її жила в свого чоловіка відразу окремо, як вийшла заміж.

Тоді ми просто перестали давати свекрусі гроші.

Вона продала свою квартиру, купила однокімнатну собі, але оформила її лише на свою доньку, а решту грошей залишила собі.

Тепер вона часто телефонує нам, щоб ми допомагали їй, вона говорить, що послухала нас і зробила так, як ми її просили.

Чоловік їздить до мами, все їй допомагає, але я не розумію, якщо свекруха все оформила на доньку, то нехай звертається до неї.

Та свекруха говорить, що мій чоловік має допомагати матері, адже він її рідний син, інакше для чого вона виховувала його?

Вона переконана, що кожна дитина має на старості років допомагати своїй матері.

Але, в нашій ситуації, невже вона права?

КІНЕЦЬ.