Після появи дитини, я стала рідше купувати Даші подарунки, більшість коштів йшла на свого сина, хресниця одного разу мені сказала, що я принесла їй поганий подарунок, а вона чекала від мене зовсім іншого
Є в мене подруга Ліза, з якою товаришуємо ще зі школи. Зараз нам по 32 роки, ми дружимо сім’ями, більше того, я хрещена мати її дочки Даші.
Ліза раніше за мене вийшла заміж, і коли в неї з’явилася донька, я відразу ж до неї прив’язалася, своєї сім’ї на той момент ще не було. Я часто приходила у гості, дарувала дорогі подарунки, навіть купувала одяг хрещениці.
Вона до цього звикла, і коли у нас з’явився син, почала ревнувати до нього. Коли зустрічаємося у нас чи в них, Даша, якій уже 9 років, а моєму синочку всього три, завжди намагається його образити, забрати іграшку, образити будь-яким чином, але так, щоб ніхто не бачив.
Після появи дитини, я стала рідше купувати Даші подарунки, більшість коштів йшла на свого сина. Хресниця одного разу мені сказала, що я принесла їй поганий подарунок, а вона чекала від мене зовсім іншого.
Мої пояснення, схоже, її не хвилювали, але найцікавіше, Ліза не зробила їй зауваження, а своїм мовчанням, як би підтримала її. Мені стало неприємно, але я нічого не сказала.
Нещодавно сталася подія, яка й посварила мене з подругою. Вони всією сім’єю прийшли до нас у гості, я поклала сина спати, а самі сиділи за столом.
Даша була з нами, але потім непомітно пішла, і тут я почула плач сина. Пішла до його кімнати, а там хрещениця тягне його з ліжечка, ніби для того, щоб заспокоїти, але я зрозуміла, що це саме вона йому щось зробила.
Взявши на руки сина, побачила, червоні плями на руці, він почав показувати і казати, що це Даша його чіпала. Вона почала відмовлятися, але я бачила, що вона бреше, але тут втрутилася подруга, забрала дочку і сказала, що більше вони сюди ніколи не прийдуть, і що вона не чекала від мене такого.
Але що я зробила? Мені так само шкода свою дитину, яка до того ж маленька, на відміну від її дочки. Дівчинка в такому віці вже мусить розуміти, що можна робити, а що ні, могла б навіть погуляти з ним.
Мене обурило, що Ліза не зробила дочки зауваження, а ще й захищала. І при ній висловилася, що я винна перед нею.
Нашій дружбі настав кінець, навіть якщо ми й помиримось, це вже будуть зовсім інші стосунки. І те, що я колись для них робила, подруга швидко забула.
КІНЕЦЬ.