Після одруження ми з дружиною стали жити в тещі з тестем. Вони добре ставилися до мене, ми так гарно жили. Я був їм дуже вдячний, що вони так тепло прийняли мене і, в подяку за це, вирішив зробити в їх квартирі гарний ремонт. Дуже шкодую зараз, що зважився на це

 

Зараз вже я зовсім немолодий хлопець, а вже дорослий чоловік, і не розумію, як сам міг опинитися в такій ситуації, для мене це теж не дуже просто.

Я б ніколи не міг подумати, що зі мною так вчинить власна дружина за змовою зі своїми найближчими родичами, просто в голові не вкладалися такі думки.

Я просто чомусь наївно вважав, що ми з Ніною дбаємо одне про одного і дивимося разом в одну сторону розвитку нашого шлюбу, однак роки нашого спільного життя показали, що це абсолютно не так, як я думав весь цей час.

А вся справа в тому, що ми з Ніною досить таки довгий час жили в квартирі батьків моєї дружини і я вирішив в знак подяки зробити там хороший ремонт.

По-моєму, це був рівноцінний обмін і гарний вчинок, проте, як тільки я зробив хороший ремонт, у який вклав лише свої чималі гроші – батько й мати Ніни просто мені заявили, що я не можу тепер тут жити.

Якщо говорити прямо, то вони просто виганяють мене з цієї квартири, по не зрозумілій для мене причині, адже у нас ніби все добре було.

Дружина моя нічого не намагається їм сказати, тому що вона або з ними за одно, як кажуть, або просто чомусь боїться їх і не хоче суперечок в родині. Але ж я їй теж наче зовсім не чужа людина.

Чи варто говорити, що я не тільки дуже здивований тим, що відбувається зараз в моєму житті, але і не знаю що мені зараз робити.

В цей час йти жити мені фактично зовсім нікуди, гроші були витрачені на квартиру тещі з тестем. Природно, що прописки в ній у мене не було, а тому законно претендувати на проживання я не можу.

Мої власні мама й тато живуть в іншому місті і виїхати до них теж неможливо, тому що тут у мене робота, а до батьків добиратися дуже далеко, та й там нічого доброго мене не чекає.

Я намагався поговорити з Ніною після того, що сталося, але вона просто відмовляється навіть розмовляти зі мною на цю тему, каже, що квартира належить її батькам і вони там господарі справжні, там все належить лише їм і вона нічого вдіяти не може, просто не може піти проти їх волі, та й вони налаштовані рішуче і зовсім не стануть слухати її.

У мене зараз таке відчуття, що вони для неї важливіше всього на світі, а я – випадкова стороння людина. Я дуже розчарований в своїй дружині.

І хоча шансів повернути свої гроші у мене не так багато, як я вже зараз зрозумів, знайомі все одно пропонують мені звернутися до суду і спробувати зробити це.

Вони стверджують, що раз я витратився і вклався в цю квартиру, а після мені сказали залишити її, то я можу мати право хоча б на невелику компенсацію за це.

Вона була б дуже до речі, адже ніяких грошей у мене не залишилося зовсім. Я розумію, що сам в усьому винен, але ж і залишитися без частини грошей, які я вклав, теж не можу, мені жити потрібно за щось.

Я не один раз намагався поговорити з батьками своєї дружини, але теща і тесть лише обмовилися, що я не гідний їх доньки і їх вчинок є найкращим виховним для мене. Найцікавіше, що я міг очікувати від них багато чого, але тільки не такого.

Весь час, що ми разом жили, вони були усім задоволені, ніколи не докоряли мені. От що так різко могло змінити їх погляди?

Загалом, не знаю що мене чекає в майбутньому і чи зможу я відстояти у них хоча б ту малу частину, яку вклав у ремонт їхньої квартири, але одне я знаю точно – більше ніколи нікому не допоможу.

Мені здається, що з цього моменту моя віра в людську доброту та порядність остаточно похитнулася. Адже зрадила мене найрідніша, здавалося б, людина.

І мені хотілося б до кінця не вірити в те, що люди можуть бути настільки нахабними і невдячними, коли ти їм нічого поганого не зробив. Я ж завжди ставився до них добре, хотів стати з ними однією родиною.

Зараз маю лише одну думку, що ці люди заздалегідь все спланували, хотіли просто використати мою доброту. Але чи можу я ще повернути хоч частину своїх грошей?

КІНЕЦЬ.