Повертаючись із полоRового будинку з новонародженою донькою Марійкою, я не очікувала, що все так складеться. Перша ніч удома була важка, Марійка не спала, і нам із чоловіком довелося всю ніч її заколисувати по черзі.

Наступного дня ми посва рилися, і чоловік дуже рано пішов на роботу. Згодом він повернувся і виявив, що я збираю валізи, щоб з’їхати.

У цей момент із сусідньої кімнати з’явилася мама і пояснила чоловікові, що я переїжджаю до неї, бо він не допомагає мені з дитиною.

Але чоловік намагався мене напоумити і запевняв, що може працювати віддалено і допомагати мені з Марійкою. Але я була непохитна — і пішла з дочкою.

У будинку мами у Марійки піднялася температура, довелося викликати швидку.

Коли мій чоловік приїхав до ліKарні, моя мати зви нуватила його в ситуації, але я знала, що це не його вина. Я вибачилася перед чоловіком за поведінку моєї матері та пояснила йому ситуацію.

Того дня я зрозуміла, що моя мати спеціально налаштовувала мене проти мого чоловіка, бо хотіла, щоб я повторила її невдалий шлюб, розділивши тим самим її долю.

Тому я відмовилася щось від неї слухати і повернулася до чоловіка з дочкою. З того дня мій чоловік завжди підтримував мене, допомагав у господарстві і ніколи не спізнювався на роботу.

У результаті я таки навчилася цінувати свого чоловіка і не дозволяти негативному впливу мами впливати на наші стосунки.

КІНЕЦЬ.